Енциклопедичний довідник 441
кої України, Галичини та Волині. Член Волин. укр. об ' єднання( В У О), делегат з’ їзду ВУО в 1935 р. Був одним із засновників мистецького гуртка « Спокій » у Варшаві. Ілюстрував газету « Волинь », яку редагував У. Самчук у Рівному. Як митець працював переважно у стилі деревориту, виконуючи портрети, пейзажі, плакати, екслібриси. Твори X.( графічні роботи, екслібриси) у 1931— 32 pp. експонувалися на виставках у Львові, Празі, Берліні, а в 1932— 33 pp.— у Чикаго і Лос-Анджелесі. З 1931 до 1944 р. роботи X. експонувались на 35 виставках. У 1940-х pp. перебував в укр. підпіллі. У 1943— 52 pp. член Крайової референтури пропаганди на Півн.- Зах. укр. землях, член УГВР. Працював у редакції підпільного журналу « До зброї », що видавався політвідділом Головної команди УП А і друкувався на Волині. Перебуваючи в УПА, видав альбом « Волинь в боротьбі ». Автор ескізів усіх нагород УПА та УГВР, 2 альбомів: « Екслібрис Ніла Хасевича »( 1939) та « Графіка в бункерах УПА »( Філадельфія, 1952). Кавалер Срібного Хреста заслуги( 1948). Загинув у берез. 1952 р. у бою з в-ськами МДБ на хуторі біля с. Сухівці Рівн. обл.
Х Е Р С О Н Е С Т А В Р ІЙ С Ь К И Й( гр. Chersonesos; « півострів таврів »)— давнє місто-держава на півд.-зах. узбережжі Криму. Руїни міста виявлені за 2 км на зх від суч. Севастополя. Заснований у 422— 21 pp. до н. е. переселенцями з дорійського міста Гераклеї Понтійської на місці іонійського поселення. Історію X. Т. поділяють на 2 періоди: античний( від заснування до 4 ст. н. є.) і середньовічний( 5— 15 ст. н. е.). В античний період X. Т. займав бл. 36 га. В місті було 36 вулиць, агора, ринок, театр, ряд храмів, гавань. Основою економіки X. Т. було сільське господарство— землеробство, виноградарство та рибний промисел. Важливу роль відігравали різні виробництва— будівельне, соледобувне, гончарне, бронзоливарне. Херсонесці вели жваву торгівлю з Гераклеєю Понтійською, Афінами, Родосом, Синопом, Ольвією. Місто карбувало власну монету, мало сильні фортифікаційні укріплення. В історії міста були спроби держ. переворотів, які примусили ввести у кін. 4— 3 ст. до н. е. присягу. У період розквіту місто володіло землями Гераклейського п-ва та Зах. Криму( 4— 3 ст. до н. е.). X. Т. воював проти племен таврів і скіфів. Після утворення держави скіфів з центром у Неаполі Скіфському відносини стали ще більш напруженими. Посилення скіфів у Криму змусило херсонесців укласти угоду про взаємні дії з Боспором та Понтом( 179 до н. е.). У 110 р. до н. е. у X. Т. прибули понтійські в-ська на чолі з полководцем Діофантом, які розбили армію скіфського царя Палака. Херсонес на тривалий час потрапив у залежність від Боспору. У 46 р. до н. е. Юлій Цезар на звернення херсонесців надав місту незалежність, але незабаром воно знову потрапило під владу Боспору. У сер. 1 ст. н. е. на прохання аристократії у місті було розташовано рим. гарнізон, який перебував тут до 4 ст. н. е. Після падіння Зах. Рим. імперії увійшов до складу Візантії, а на поч. 10 ст. потрапив під владу хозарів. У 989 p. X. Т. здобув київ, князь Володимир Святославич. З 10 ст. у місті посилився політ, вплив Київ. Русі( на місто поширилась назва Корсунь). У 1299 р. Корсунь захопили золотоординські татари, а наприкін. 14 ст. місто занепало. У 15 ст. X. Т. припинив існування.