Енциклопедичний довідник 443
Енциклопедичний довідник 443
У верес.— жовт. 1647 р. під проводом X. відбувалися таємні наради щодо організації антипол. повстання. У листоп. 1647 р. внаслідок доносу чигирин. осавула Р. Пешти X. був заарештований і лише з допомогою друзів йому вдалося звільнитися. У груд. 1647 p. X. з невеликим загоном козаків і сином Тимошем вирушив на Запорожжя. На о-ві Томаківка наприкін. груд. 1647 р.— на поч. січ. 1648 р. під керівництвом X. створено табір. У січ. 1648 p. X. відрядив посольство до крим. хана Іслама-Гірея III з проханням допомогти козакам у війні з Польщею. На поч. 1648 p. X. уклав військ.-політ. союз із Крим, ханством та відправив посольство до тур. султана Ібрагіма і донських козаків. Навесні 1648 р. укр. армія під командуванням X. завдала нищівних поразок пол. в-ськам у Жовтоводській і Корсунській битвах 1648 р. Намагаючись широко розгорнути визв. повстання, гетьман звернувся з універсалами до укр. народу із закликом піднятися на боротьбу проти поневолювачів. Під час Нац.- визв. війни укр. народу сер. 17 ст. гетьман особливу увагу приділяв питанням створення укр. армії та забезпечення її боєздатності. З цією метою він розробив і запровадив статут « Про устрій Війська Запорозького », видав мобілізац. універсали до козацьких полків, займався питаннями мат. забезпечення в-ськ. Це дало можливість його армії 23.09.1648 р. розгромити королівські в-ська у битві під Пилявцями і розпочати визв. похід на західноукр. землі. З а короткий час козацькі полки під командуванням X. зайняли міста Збараж, Броди, Старокостянтинів. 26.09.1648 р. розпочалася облога Львова, а вже 5.10.1648 р. загони М. Кривоноса здобули ВисокийЗамок. 16.10.1648 p., одержавши викуп від міста, укр. армія вирушила в похід на Замостя. Після зняття облоги цього міста( 14.11.1648) козацькі полки повернулися у Наддніпрянщину, і 23.12.1648 р. відбувся урочистий в’ їзд X. до Києва. У цей час тривали переговори X. з новим пол. королем Яном II Казимиром і одночасно посольства були відправлені у Моск. царство, Трансільванію та Крим, ханство. Невдоволені результатами воєн, дійта умовами укладеного перемир’ я, обидві сторони готувалися до продовження воєн. дій. Наприкін. черв. 1649 р. укр. в-ська на чолі з X. розпочали облогу фортеці Збараж, для визволення якої вирушила пол. армія на чолі з Яном II Казимиром. Внаслідок переможної Зборівської битви 1649 p. X. уклав Зборівський мирний договір 1649 р. між Україною та Польщею, який передбачав обмеження території Укр. держави землями Київ., Брацл. та Черніг. воєводств, встановлював реєстр чисельністю 40 тис. чол., надавав амністію учасникам повстання, передбачав можливість повернення шляхти у свої маєтки тощо. Перерва у воєн, діях дала можливість гетьману зосередити зусилля на розбудові укр. державності: було встановлено козацький адмін.-терит. устрій, зміцнювалися кордони держави, впорядковувалися фінанси, активізувалася зовнішньополіт. діяльність. У 1650 p. X. здійснив успішний похід на Молдову, внаслідок якого встановлено союзницькі відносини з молд. господарем В. Лупулом. Успіхи політики гетьмана та зміцнення України розцінювались у Варшаві як загроза інтересам Речі Посполитої, і вже наприкін.