Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 430

Енциклопедичний довідник
427
до Моск. царства відійшли міста Ям, Івангород, Копор’є і Корела. З а Ф . І. Московія
остаточно приєднала Зах. Сибір. Для боротьби проти Крим, ханства і Туреччини моск.
уряд використовував укр. козаків. Після смерті Ф . І. та постригу у черниці його дружини
Земський собор 1598 р. у Москві проголосив царем Б. Годунова.
Ф Е Д ІР Л Ю Б А Р Т О В И Ч (р. н. невід.— 1431) — син волин. князя Любарта
Гедиміновича. Після смерті батька (бл. 1384) успадкував Луцьку й Володимир,
землі. У 1386 р. Ягайло відібрав у Ф . Л. частину князівства з Луцьком і обмежив
його владні прерогативи, вивівши з-під юрисдикції Ф . Л. князя Федора Острозько­
го. У 1393 р. Ф . Л. був остаточно позбавлений Ягайлом спадкових володінь, отри­
мавши натомість Сівер. землю, але, очевидно, так і не скористався з цього надання.
Деякий час перебував разом із Свидригайлом в Угорщині. Після повернення
(бл. 1400) отримав у користування Жидачів, який раніше належав Федору Ольгер-
довичу, а в 1431 р.— Володимир-Волинський.
Ф Е Д ІР О Л Е К С ІЙ О В И Ч (1661— 82) — моск. цар (з 1676). Син Олексія
Михайловича і його першої дружини М. Милославської. Малолітній і хворобливий
Ф . О . не був здатним до самостійного правління. На початку його царювання ке­
рівництво державою знаходилось у руках його найближчих родичів Милославських;
великим впливом при дворі користувався патріарх Іоаким і вихователь Ф . О. Симеон
Полоцький. У подальшому вирішальний вплив на держ. справи мали фаворити Ф . О . —
І. Язиков і А. Лихачов. З а царювання Ф . О . зміцнилось централізоване управління
державою: було створено розряди (військ, округи), посошне оподаткування замінене
подвірним (1679), зміцнювалась влада воєвод на місцях (скасовано місництво, 1682).
Моск. держава у 1671— 81 pp. вела війну з Туреччиною, під час якої відбулись
Чигирин, походи 1677— 78 pp. Уряд Ф . О . уклав з Осман. імперією Бахчисарайський
мирний договір (1681), за умовами якого Лівобережна Україна з Києвом залишалась у
складі Моск. держави. Після смерті Ф . О . царем проголошений його брат Петро І.
Ф Е Д ІР О Л Ь Г Е Р Д О В И Ч (р. н. невід.— 1400) — волин. князь. Володів
Ратним, Любомлем, ймовірно, Кобрином, а також маєтностями в Галичині (зокрема,
Жидачівом). Офіційно титулувався князем ратненським. У 1377 p., посилаючись на
своє родове старшинство, відмовився визнавати великим князем лит. Ягайла й при­
сягнув на вірність пол. та угор. королю Людвіку І Великому. Після Кревської унії
1385 р. перейшов під сюзеренітет Ягайла (1386). Родоначальник князів Кобринсь-
ких і Сангушків.
Ф Е Д О Р Е Н К О Яків Миколайович (1896— 1947) — маршал бронетанк.
в-ськ (1944). Н. у с. Червоному Осколі (тепер Ізюмського р-ну Харк. обл.). З 1940 р.
начальник головно