426
ФАЛЬКЕНХАИН( Falkenhayn) Еріх фон( 1861— 1922)— нім. генерал піхоти( 1915). У 1913— 14 pp. військ, міністр Німеччини, у 1914— 16 pp. начальник генштабу, знятий за невдачу під Верденом. У 1916— 18 pp. командувач 9-ї армії в Румунії, нім.-тур. в-ськами в Туреччині та під час нім. інтервенції в Рад. Росію—
ФАСТІВСЬКИМ ПОЛК— адмін.-терит. одиниця в Правобережній Україні
ФЕДІР— київ, князь. Згадується в літописі під 1331 р. у зв ' язку із зустріччю поблизу Чернігова його загону з щойно висвяченим Новгород, архієпископом Василем. Під час зустрічі поруч із князем був присутній тат. баскак, що засвідчує підпорядкованість Ф. золотоординським ханам. Ряд дослідників вважає, що київ, володар водночас визнавав і верховенство Литви, більше того— був братом Гедиміна. Деякі вчені ототожнюють Ф. із Станіславом Київ., ідентифікують його як Ольговича тощо.
ФЕДІР ІВАНОВИЧ( 1557— 98)— моск. цар( з 1584). Син Івана IV Васильовича. Останній представник роду Рюриковичів на моск. престолі. Хворобливий Ф. І. майже не займався держ. справами, а фактичним правителем Моск. царства був брат його дружини, цариці Ірини Федорівни, Борис Годунов. Після смерті пол. короля Стефана Баторія( 1586) прихильники моск. орієнтації у Речі Посполитій безуспішно висували кандидатуру Ф. І. на пол. престол. З а правління Ф. І. Моск. держава поступово виходила з госп. кризи і тяжких наслідків Лівон. війни( 1558— 83). Після моск.-швед. війни 1590— 93 pp. і підписання Тявзинського миру( 1595)
426
ФАЛЬКЕНХАИН( Falkenhayn) Еріх фон( 1861— 1922)— нім. генерал піхоти( 1915). У 1913— 14 pp. військ, міністр Німеччини, у 1914— 16 pp. начальник генштабу, знятий за невдачу під Верденом. У 1916— 18 pp. командувач 9-ї армії в Румунії, нім.-тур. в-ськами в Туреччині та під час нім. інтервенції в Рад. Росію—
10-ї армії.
ФАСТІВСЬКИМ ПОЛК— адмін.-терит. одиниця в Правобережній Україні
в кін. 17— на поч. 18 ст. Його населення разом із запорозькими козаками неодноразово брало активну участь у боротьбі проти пол.-шляхетських в-ськ і тур.-тат. загарбників. Виникнення та існування Ф. п. тісно пов’ язані з діяльністю полковника С. Палія, який у 1702— 04 pp. організував тут повстання проти влади Речі Посполитої. Після здобуття повстанцями 31.10( 10.11). 1702 р. Білої Церкви Ф. п. перейменовано в Білоцерк. полк, центром якого став Фастів.
ФЕДІР— київ, князь. Згадується в літописі під 1331 р. у зв ' язку із зустріччю поблизу Чернігова його загону з щойно висвяченим Новгород, архієпископом Василем. Під час зустрічі поруч із князем був присутній тат. баскак, що засвідчує підпорядкованість Ф. золотоординським ханам. Ряд дослідників вважає, що київ, володар водночас визнавав і верховенство Литви, більше того— був братом Гедиміна. Деякі вчені ототожнюють Ф. із Станіславом Київ., ідентифікують його як Ольговича тощо.
Сам факт існування Ф. засвідчує збереження на Київщині традиції князівського
О правління, успадкованої від давньоруських часів. Ймовірно, що саме Ф. був усунутий
від влади лит. князем Ольгердом Гедиміновичем, котрий, за даними Густинського
літопису( 17 ст.), замість нього посадив на престол у Києві свого сина Володимира.
ФЕДІР ІВАНОВИЧ( 1557— 98)— моск. цар( з 1584). Син Івана IV Васильовича. Останній представник роду Рюриковичів на моск. престолі. Хворобливий Ф. І. майже не займався держ. справами, а фактичним правителем Моск. царства був брат його дружини, цариці Ірини Федорівни, Борис Годунов. Після смерті пол. короля Стефана Баторія( 1586) прихильники моск. орієнтації у Речі Посполитій безуспішно висували кандидатуру Ф. І. на пол. престол. З а правління Ф. І. Моск. держава поступово виходила з госп. кризи і тяжких наслідків Лівон. війни( 1558— 83). Після моск.-швед. війни 1590— 93 pp. і підписання Тявзинського миру( 1595)