Енциклопедичний ДОВІДНИК 395
Енциклопедичний ДОВІДНИК 395
і виступила з ініціативою об ' єднані цілого руху в одній організації. На І Конгресі укр. націоналістів у Відні( 28.01— 3.02.1929) завершився процес об’ єднання націоналістичних груп і організацій в одну укр. націоналістичну революційно-визв. організацію— ОУН. Однак зі створенням ОУН УВО не ліквідовувалася, а деякий час продовжувала діяти автономно, зберігаючи Начальну команду. Крайовими командантами були Ю. Головінський, Р. Сушко, О. Сеник, Б. Гнаткевич, В. Горбовий. УВО як окрема організація фактично припинила своє існування у 1931 p., її кадри перейшли до ОУН, переважно до її бойової референтури, хоча сама назва УВО в пропагандистсько-політ. цілях ще зберігалася протягом кількох років.
УК РАЇН СЬКА ГАЛИЦЬКА А РМ ІЯ( УГА)( до 6.11.1919 р. Галицька армія)— збройні сили ЗУН Р. Процес творення Галицької армії( ГА)( назву УГА ця структура отримала після вимушеного об ' єднання з Добровольчою армією генерала А. Денікіна 6.11.1919; остаточно з 17.11.1919) розпочався відразу після Листопадового повстання 1918 р. у Львові. Початок укр.-пол. війни 1918— 19 pp. змусив уряд ЗУН Р приділити особливу увагу розбудові власних збройних сил. 13.11.1918 р. Укр. нац. рада З У Н Р— ЗОУ Н Р 1918— 19 pp. видала закон про заг. військ, службу громадян ЗУ Н Р. Відповідно до цього закону Держ. секретаріат військ, справ 15.11.1918 р. проголосив заг. мобілізацію чоловічого укр. населення віком від 18 до 35 років та встановив військ.-терит. поділ держави. Особи ін. національностей мобілізації не підлягали, але до армії зголосилося багато німців і євреїв, здебільшого лікарів. Територію ЗУ Н Р було поділено на 3 військ, обл.: Львів., Терноп., Станіслав., на чолі кожної стояв військ, командант. До обов’ язків команданта входили набір новобранців, їх вишкіл та поповнення діючої армії підрозділами. Для керівництва всіма військ, справами ЗУН Р у Держ. секретаріаті ЗУ Н Р— ЗОУ Н Р 9.11.1918 р. створено військ, міністерство— Держ. секретаріат військ, справ( ДСВС). Структурно ДСВС поділявся на Військ, канцелярію і 16 відділів. Посаду держ. секретаря військ, справ обіймали полковники Д. Вітовський( до 13.02.1919) і В. Курманович( до 9.06.1919). Після встановлення на території З О У Н Р диктатури Є. Петрушевича( див. Диктатор ЗОУ Н Р— ЗУНР) функції ДСВС перейшли до Військ, канцелярії диктатора( керівник К. Долежал) та Начальної команди ГА( НКГА). У трав. 1919 р. створено підлеглу НКГА Команду запілля( тимчасово виконувала функції ДСВС), яка в черв, була реорганізована в Команду етапу ГА. Формуванням і розбудовою ГА керувала НКГА, яка до 8.11.1918 р. називалася Укр. ген. команда. НКГА була найвищим органом управління УГА, якийфактично виконував функції ген. штабу і керував усіма воєн, операціями, організовував ф-нт і прифронтову смугу. НКГА відповідала штабові Дієвої армії УНР. Під час Листопадового повстання 1918 р. Д. Вітовський іменував себе наказним отаманом, згодом головнокомандувач збройних сил ЗУН Р називався головним комендантом. З черв. 1919 р. головнокомандувач ГА мав титул « начальний вождь », його помічник— « начальник булави »( шеф ген. штабу). Після відступу укр. в-ськ зі Львова НКГА