Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Página 399

396 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
396 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
деякий час перебувала в Бережанах, пізніше у Бїбрці. З 20.01.1919 р. була в Ходорові, де остаточно сформовано 2 відділи— операт. та організаційно-мат. До операт. належали підвідділи— референтури: операт., зв’ язку, розвідки, летунства, автомоб., персональний та ін. Аналогічно організовано штаби корпусів і бригад. У черв. 1919 р. генерал О. Греков провів реорганізацію НКГА, внаслідок якої створено Операт. штаб, Головний відділ ф-нту і Етапну команду. Основою ГА стали військ, частини, які брали участь у Листопадовому повстанні 1918 p., та 2 бойових курені Легіону УСС, які 3.11.1918 р. прибули з Буковини до Львова. Вже під час боїв з пол. загонами у місті до них долучалися укр. робітники і студенти, а також військ, підрозділи, сформовані повітовими командами. 13.11.1918 р. до галицьких частин приєднався козацький загін ім. І. Гонти під командуванням отамана А. Долуда, якийскладався з добровольців із Наддніпр. України. На 21.11.1918 р. в укр. військ, підрозділах налічувалися 161 старшина і 4517 стрільців. Під час формування ГА гостро відчувався брак вишколених старшин. В австр. армії служила значна кількість старшинукраїнців, але здебільшого це були старшини запасу нижчого ранґу. Старшин вищих рангів, а особливо штабних, із вищою військ, освітою, практично не було. До цього спричинилися також ті обставини, що назагал серед галицької інтелігенції панували антивоєн. настрої, а служба в армії вважалася непрестижною. Перші польові формації ГА творилися стихійно, мали напівпартизанський характер. У груд. 1918 р. існувало 15 бойових груп різної величини. До їх складу входили самостійні полки, курені, навіть самостійні сотні. Командири цих військ, підрозділів були призначені в різний час командними структурами— колишнім командантом Г. Стефанівим, Держ. секретаріатом військ, справ. Не було системи і порядку в назві військ, частин. Так, колишній 15-йпіхот. полк австр. армії взяв назву « 1-йЛьвівський піхотний полк ім. князя Льва », деякі частини називалися за місцем формування(« Сокальський курінь » тощо). Не була організована як слід центральна військ, влада, тому багато командирів діяли на власнийрозсуд. Після відступу зі Львова першою утворилася група « Схід »— на сх від міста, відтак— « Старе село » на пд. До їх складу входив полк УСС. З названих груп пізніше сформувався 2-йкорпус ГА. З військ, підрозділів, які діяли проти пол. відділів, що намагалися зі Львова прорватися у півн. частину Галичини, сформовано групу « Північ ». До неї входили сокальська, белзька, угнівська, равська підгрупи, які стали ядром 1-го корпусу ГА. Поблизу Перемишля створено групу « Південь », до якої увійшли практично самостійні бойові групи « Щирець », « Наварія », « Рудки », « Крукеничі », « Хирів », « Лютовиська », « Карпатська », « Глибока », що згодом стали ядром 3-го корпусу УГА. На початку організації ГА найвищою такт, і адмін. одиницею були групи, куди входили відділи кінноти. В операт. плані ці різнорідні групи підлягали НКГА, а адміністративно були практично автономні: самостійно дбали про забезпечення особового складу продовольством і боєприпасами, організовували і забезпечували запілля та поповнення особового складу. Нечіткість і