Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 333

330 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
монастиря. Визнаний святим; Василь О.( Красний; р. н невід.— бл. 1453)— намісник турівський. Відстоюючи незалежність України і Литви, воював на боці Свидригайла проти Польщі; Костянтин Іванович О.( бл. 1460— 1530)— онук Василя О., брацл. і луцький староста, маршалок волин., київ, воєвода, великий гетьман лит. Воював проти татар і Моск. царства. Брав участь у лит.-моск. війнах 1500— 03 і 1507— 08 pp. В 1501 і 1512 pp. козацькі загони, очолювані О., здійснили вдалі походи проти крим. татар, які вчинювали грабіжницькі походи на південноукр. землі. 8.09.1514 р. розгромив моск. в-сько під Оршею. Похований у Києво-Печерській Лаврі; Костянтин-Василь О.( 1526— 1608)— укр. політ, діяч II пол. 17 ст., найви- датніший представник роду О.( див. Острозький К.-В.); Януш О.( 1554— 1620)— син Костянтина-Василя О., староста білоцерк., воєвода волин. Прийняв католицтво. Після його смерті рід О. припинився. Величезні маєтності О. перейшли до князів Заславських, а згодом— до князів Сангушків та ін. шляхетських родів.
О С Т Р О Р О Г Микола( р. н. невід.— 1651)— пол. полководець. З 1636 р. перебував на королівській службі. Під час Нац.-визв. війни укр. народу сер. 17 ст. разом з О. Конецпольським і В. Заславським командував пол. армією в Пилявецькій битві 1648 р. Брав участь у Збаразькій облозі 1649 р.
О С Т Р Я Н И Н( Остряниця) Яків-Яцко( р. н. невід.— 1641)— один з керівників сел.-коз. повстання в Україні 1637— 38 pp. проти пол. і укр. шляхти. Весною 1638 р. обраний гетьманом нереєстрових козаків. Учасник Жовнинської битви 13.06.1638 p., після поразки в якій відійшов у межі Слобід. України. Загинув у міжкозацьких усобицях.
О С Т Р Я Н И Н А П О В С Т А Н Н Я 1638 Р— козацьке повстання під проводом гетьмана запорозьких козаків Я. Острянина проти пол. гніту. У берез. 1638 р. загони запорожців під проводом Я. Острянина, що був обраний гетьманом, К. Скидана і Д. Гуні вирушили із Запорожжя вглиб України. Повстанці зайняли Кременчук, Хорол, Омельник. 1.05.1638 р. розбили пол. хоругви під Голтвою. Козацьке в-сько пішло на Жовнин( тепер Черкаська обл.) і розгорнуло під ним табір. 3.06.1638 р. зав’ язався запеклий бій з пол. армією під командуванням М. Потоцького, в якому запорожці зазнали поразки. О., втративши надію на успіх, з частиною повстанців переправився через р. Сула і перейшов на Слобід. Україну. Однак повстанці, що залишилися в таборі, не припиняли боротьби. Новим гетьманом було обрано Д. Гуню. Під його керівництвом козаки збудували вночі міст через Сулу і відійшли до гирла річки. На місці, де р. Старець впадає у Сулу, повстанці заклали міцно укріплений табір, в якому бл. двох місяців( у черв.— лип. 1638) вели запеклу боротьбу з ворогом. Нестача фуражу, харчів виснажили повстанців, і вони 28.07.1638 р. змушені були капітулювати. Д. Гуня із частиною козаків зумів вирватися з оточення і відступив на Запорожжя. Загін К. Скидана, який пробивався йому на допомогу, був розбитий. З а умовами капітуляції від 27.07.1638 р. повстанське в-сько зобов’ я­ залося здати зброю, гармати і військ, клейноди, визнати « Ординацію » 1638 р.