Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 332

Енциклопедичний довідник
329
(1691— 1715), Миргород, полковим суддею (1715— 34). Підписав Коломацькі чоло­
битні 1723 р. Був заарештований за наказом Петра І разом із П. Полуботком та ін.
козацькими старшинами за вимогу права на обрання гетьмана. Учасник багатьох
військ, кампаній. Інші представники: Федір Матвійович О . (р. н. і см. невід.) —
укр. військ, діяч. У 1723— 35 pp.— сотник голтвянський, в 1735— 52 pp.— Мирго­
род. полковий суддя. У 1752— 68 pp. очолював Миргород, полк. Брав участь у
Прутському поході 1711 р. і рос.-тур. війні 1735— 39 pp.; Григорій Матвійович О .
(р. н. і см. невід.) — сотник омельницький (1729— 60); Матвій О . (бл. 1786—
1849) — кременчуцький предводитель дворянства (1838— 41), прихильник ідеї політ,
автономії України; Михайло Васильович О . (1801— 62) — укр. математик; М и­
хайло О . (1870— 1923) — укр. військ, діяч, контр-адмірал (див. Ос т р о г р а дс ь -
кий-Апостол М .).
О С Т Р О З Ь К И М Костянтин-Василь Костянтинович (1526— 1608) — укр. політ,
і культ, діяч, князь. Н . у Дубно (тепер Рівн. обл.). Володів великими маєтностями на
Волині, Київщині, Поділлі та в Галичині. Був старостою володимир-волин., маршал-
ком волин. (з 1550), воєводою київ, (з 1559) і сенатором (з 1569). О .— одна із
найвпливовіших політ, постатей того часу. Був претендентом на пол. престол після
смерті Сигізмунда II Августа (1572) і моск. трон після смерті царя Федора Івановича
(1598). О., послідовно захищаючи укр. політ, права, став одним з лідерів опозиції, яка
не підтримувала укладення Люблін, унії 1569 р. Виступав за те, щоб Україна увійшла
на рівних правах з Польщею і Литвою до нового федеративного держ. об’єднання —
Речі Посполитої. Підтримував зв’язки з козаччиною, хоча брав участь у боротьбі
з козацьким повстанням під проводом К. Косинського і не підтримав повстання
С. Наливайка 1594— 96 pp. О . відіграв значну роль у нац.-культ. житті України
II пол. 16 — поч. 17 ст. Засновник шкіл у Турові (1572), Володимирі-Волинському
(1577), академії (бл. 1576— 80) і друкарні (1578) в Острозі. З ініціативи О .
в Острозі був створений гурток визначних діячів укр. культури, членами якого були
Г. Смотрицький, Клирик Острозький, 3. Тустанівський, Д. Наливайко та ін. У 1581 р.
на кошти О . був виданий перший повний текст Біблії староукр. мовою. Відігравав
важливу роль у реліг. житті України. Не заперечуючи в принципі проти унії, виступав
за те, щоб справа унії розглядалася на церковному соборі, а не вирішувалася тільки
вищим духовенством. У 1596 р. під час Берестейського церковного собору очолив
опозицію і виступив проти укладення Берестейської унії 1596 р. Помер в Острозі.
О С Т Р О З Ь К І — укр. князівський рід 14 — поч. 17 ст. Походив з турово-пін.
удільних князів. Були найбільшими землевласниками в Україні, зокрема володіли
містами Острогом, Ізяславом, Корцем та ін. Засновником роду вважають князя
Данила О . (р. н. і см. невід.), який у 1341 р. був учасником повстання проти пол.
короля Казимира III Великого; збудував замок в Острозі; Ф едір Данилович О .
(1360— 1446) — син Данила О ., луцький староста, прихильник князя Свидригайла
в боротьбі проти Вітовта. Наприкін. життя постригся у ченці Києво-Печерського