Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 331

328
Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
згодом ця назва стала вживатись для означення всіх малоазійських племен, яких
підкорили нащадки О . Поступово територія емірату внаслідок завойовницьких війн
у Малій Азії розширилась і стала ядром майбутньої Осман. імперії.
О С М А Н И — династія тур. султанів. Заснована Османом І Газі (правив 1299/
1300— 1324 або 1326).
О С О Б Л И В И М П Е Р ІО Д — проміжок часу після оголошення рішення про
мобілізацію (крім цільової) чи введення воєн, стану; охоплює час мобілізації, воєн,
час та частково відновлювальний період після закінчення воєн. дій.
О С Т А Р Б А И Т Е Р И (нім. Ostarbeiter — східні робітники) — нім. термін для
означення осіб, які були вивезені гітлерівцями зі сх. окупованих територій протягом
Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини. Вивезення робітників до
рейху не було передбачено фаш. окупаційними планами. Однак, коли стало зрозу­
мілим, що швидкої перемоги на Сх. ф-нті не буде досягнуто, в листоп. 1941 р. розпо­
чалася насильна депортація робітників до Німеччини. З а 1941— 44 pp. заг. кількість
О . склала 2,8 млн чол., у т. ч. 2,2 млн українців. Більшість О . працювали на
приватних підприємствах. У Німеччині О. жили в спец, таборах під суворим нагля­
дом адмін.-поліцейських спецслужб. Заробітна плата становила ЗО % платні нім.
робітника, з чого більша частина йшла на оплату харчування і житла. З а спробу втечі
О. каралися смертю або ув’язненням у концтабори. О . носили обов’язкову дискри­
мінаційну відзнаку «Ост.», яку в черв. 1944 р. було замінено на нац. відзнаку, для
українців — тризуб. Більшість О . після закінчення війни була насильно репатрійова­
на в С Р С Р , де майже всі були звинувачені у «зраді батьківщині» і репресовані.
В 1994 р. нім. уряд виділив значні мат. кошти для компенсації колишнім О.
О С Т Е Н - С А К Е Н Дмитро Єрофійович (1790— 1881) — генерал від кавалерії
(1843), граф (1855). У Крим, війну 1853— 56 pp. командир піхот. корпусу, керував
обороною Одеси (1854) проти англо-фр. флоту; під час оборони Севастополя (1854—
55) — начальник гарнізону міста.
О С Т Р О Г Р А Д С Ь К И Й - А П О С Т О Л Михайло (1870— 1923) — укр. військ.
діяч, контр-адмірал, командувач Чорномор. флоту. Н. на Полтавщині у старовинній
козацькій родині, що походила від гетьмана Д. Апостола. Закінчив Мор. корпус,
Військ.-Мор. Академію. Проходив службу на кораблях Чорномор. флоту. Восени
1917 р. О.-А. поступив на службу в укр. збройні сили. Був призначений командан-
том Севастополя, з квіт. 1918 р. командував Укр. воєн, флотом у Севастополі.
21.05.1918 р. призначений представником Укр. держави у Криму. Вів переговори з
командуванням нім. в-ськ, які зайняли Крим, щодо збереження Укр. Чорномор.
флоту. Внаслідок принципової позиції був усунений з посади. Товариш військ.-мор.
міністра М. Білинського. На поч. 1920 р.— командувач Чорномор. військ, флоту.
Очолював Військ.-мор. місію У Н Р в Румунії. Помер у Бухаресті.
О С Т Р О Г Р А Д С Ь К І — козацько-старшинський рід на Полтав