Енциклопедичний довідник 327
таборі протестували проти поділу їх не за нац. ознакою, а за громадянством( громадяни С Р С Р, Польщі, Чехословаччини і т. ін.). 3.07.1943 р. укр. в’ язні взяли участь в загальнотабірному повстанні, але внаслідок поразки виступу майже всі загинули. В кін. 1944 р. укр. політв’ язнів було переміщено до концтабору в Маутгав-зені-Ебензее( Австрія). 27.01.1945 р. в’ язнів О.( бл. 7650 чол.) звільнили рад. в-ська.
О С Е Ц Ь К И И Олександр Вікторович( 1873— 1937)— військ, діяч, генералхорунжий Армії У Н Р. Н. 24.06.1873 р. у м. Кременці. Закінчив Миколаїв, академію Ген. штабу в Петербурзі. У період Першої світової війни— командир 3-го гренадерського Пярнувського полку, командир піхот. бригади 31-ї піхот. дивізії. З а доби У Ц Р— командир стрілец. дивізії 2-го Запороз. корпусу. В часи Гетьманату— командир 6-го Полт. арм. корпусу, командир Залізничного корпусу. У груд. 1918— січ. 1919 р. виконував обов’ язки військ, міністра У Н Р, наказний отаман. У 1919 р.— командир 4-ї Холм. стрілец. дивізії, Волин. групи Армії У Н Р. З 1920 p.— голова військ.-дипломатичної місії У Н Р у Бельгії. Автор спогадів. Останні роки життя провів у Франції. Помер 26.02.1937 р. у Парижі.
О С И П О В Василь Миколайович( н. 1917)— двічі Герой Рад. Союзу( 1942, 1944), майор( 1944). У Велику Вітчизняну війну в авіації далекої дії, командир ескадрильї; здійснив бл. 400 бойових вильотів. Відзначився в боях під Білою Церквою, при визволенні Криму, Донецька, Півд. України.
О С К ІЛ К О Володимир Пантелеймонович( 1892— 1926)— укр. громадський і військ, діяч, генерал-хорунжий Армії У Н Р. Н. 16.07.1892 р. у м. Городку на Волині. У період Першої світової війни— на ф-нті, офіцер рос. армії. Наприкін. 1917 р. займався організацією укр. в-ська на Волині. З осені 1918 р.— у складі операт. управління Укр. ген. штабу. У 1919 р.— командувач в-ськ Півн.-Зах. ф-нту. У квіт. 1919 р. арештував у Рівному уряд У Н Р і зробив спробу держ. перевороту. Зазнав поразки і виїхав до Польщі. З 1921 р. видавав у Рівному газету « Дзвін ». 19.06.1926 р. був підступно вбитий.
О С М А Н II( 1605— 22)— тур. султан( 1618— 22). З а його правління в 1620— 21 pp. Осман. імперія вела війну проти Польщі. У 1620 р. тур. армія в Цецорській битві розбила пол. в-ська гетьмана С. Жолкевського. У верес, 1621 р. укр.-пол. армія в Хотинській битві завдяки мужності 40 тис. козаків під проводом П. Сагайдачного завдала поразки 150-тис. осман. армії. Внаслідок цього уряд О. II змушений був 9.10.1621 р. підписати Хотинський мир. Після повернення в Стамбул О. II був убитий повсталими яничарами, невдоволеними воєн, невдачами Туреччини.
О С М А Н І Г А З І( бл. 1258— 1324, за ін. даними— 1326)— тур. султан( з 1299 / 1300; за ін. даними— з 1282), засновник династії Османів. Після смерті свого батька Ертогрула( бл. 1281) очолив тур. плем’ я кайі і став правителем прикорд. уділу в державі сельджуків. З остаточним розпадом сельджуцького султанату( поч. 14 ст.) володіння О. перетворилися на самостійне князівство— Осман. емірати. Члени племені кайі почали називати себе османами( точніше— османцями), а