Енциклопедичний довідник 319
ливість козакам разом з майном і худобою повернутися на місце Старої Січі, до гирла Чортомлика. З перебуванням запорожців в Олешках тісно пов ' язана діяльність І. Скоропадського, П. Орлика, К. Гордієнка, І. Малашевича та ін.
О Л Ь Г А( християнське ім’ я— Олена)( бл. 910— 69)— велика княгиня київ.( 945— 57), дружина князя Ігоря. Управляла Київ, державою в роки неповноліття свого сина Святослава Ігоровича. О. жорстоко розправилася з древлянами, які під час повстання 945 р. вбили її чоловіка. Підтримувала політ, і торг, зв’ язки з Візантією. В 957 р. їздила до Константинополя, де прийняла християнство( за ін. джерелами, в 955 у Києві). О. налагодила політ, зв’ язки з нім. королем Оттоном І. Переконала Святослава не здійснювати після її смерті язичницької тризни. Канонізована православною церквою.
О Л Ь Г Е Р Д( Альгірдас) Г Е Д И М ІН О В И Ч( бл. 1296— 1377)— великий князь лит.( 1345— 77), син Гедиміна. Правив разом зі своїм молодшим братом Кейстутом. Прагнув розширити володіння Великого князівства Лит. за рахунок півд.-зах. і зах. укр. земель. Вів боротьбу проти Золотої Орди, Моск. князівства, Польщі та Тевтон, ордену. Бл. 1355— 56 pp. відвоював у татар Чернігово-Сівер. землю. В 1362 р. на березі р. Сині Води( за деякими даними— р. Синюха)— лівої притоки р. Бугу— О. розбив монголо-тат. в-сько і приєднав до Литви Київщину, Поділля і Переяславщину. В Києві посадив удільним князем свого сина Володимира Ольгердовича( див. Олелькович і). Вів тривалу боротьбу з Польщею за Волин. землю, внаслідок чого в 1377 р. до Литви відійшли Берест., Володимир, і Луцький уділи. За правління О. укр.( руська) мова стала офіційною мовою Великого князівства Лит. О. здійснив З походи на Москву( 1368, 1370, 1372). Робив спроби поширити свій вплив на Смолен. князівство, Псков і Новгород.
О Л Ь Г О В И Ч І— назва в літописах та іст. літературі династії укр. князів у 12— 13 ст., нащадків черніг. і новгород-сівер. князя Олега Святославича( п. 1115). Відзначалися великою родинною солідарністю. Володіли уділами в Чернігів., Новгород-Сівер. та ін. князівствах, інколи поширювали свою владу і на київ, престол. Вели постійну боротьбу за великокнязівську владу з Мономаховичами, часто звертаючись при цьому за допомогою до половців. Великими князями київ, були Всеволод II Ольгович( п. 1146), його син Святослав Всеволодович( п. 1194) і внук Всеволод Святославич Черемний( п. 1212). Найбільш відомим О. є внук Олега Святославича— князь новгород-сівер. Ігор Святославович.
О Л Ь Ш Е В С Ь К И И Володимир( 1870— 1933)— укр, військ, діяч, генералхорунжий Армії У Н Р. Учасник Першої світової війни 1914— 18 pp., полковник рос. армії. З 1917 р. брав участь у формуванні нац. збройних сил України. У 1918 р.— командир частини на більшовицькому ф-нті, в 1919 р.— командир 9-ї бригади 3-ї Залізної стрілец. дивізії, з черв.— помічник командира дивізії, з жовт.— заміщав хворого на тиф командира дивізії О. Удовиченка. Учасник 1-го Зимового походу Армії У Н Р. У січ. 1920 р. призначений командиром укр. військ, сил Уманьщини. Під