Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 323

320
Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
час пол.-рад. війни 1920 р. О . був помічником командира 3-ї Залізної дивізії. Брав
участь у боях на більшовицькому ф-нті до листоп. 1920 р. З груд. 1920 р. перебував
у таборі Каліш. Був одним з організаторів табірного життя дивізійників, членом т-ва
вояків Армії У Н Р , Укр. воєн.-іст. т-ва та членом управи Укр. станиці в Каліші.
Пізніше проживав у Познані (Польща), де і помер.
О М Е Л Ь Ч Е Н К О Олександр (р. н. невід.— 1918) — сотник Армії У Н Р .
Командир Студентського куреня Укр. січових стрільців у бою під Крутами в січ.
1918 р. Загинув під час бою.
О М Е Л Ю С ІК Микола (псевд. Поліщук) (1889— 1970) — укр. військ, діяч,
генерал-хорунжий Армії У Н Р. Н. на Поліссі. Після закінчення військ, школи брав
участь у Першій світовій війні 1914— 18 pp. З кін. 1917 р.— командир гармат,
бригади в Армії У Н Р . У трав. 1919 р. спільно з отаманом В. Оскілком формував
Волин. групу та 4-ту Холм. дивізію. З черв. 1919 р. вартовий отаман штабу Волин.
групи (командир генерал В. Петров), яка брала участь у боях на пол. і більшовиць­
кому ф-нтах. Влітку і восени 1920 р.— у діючій армії в Україні. Після інтернування
Армії У Н Р у листоп. 1920 р. перебував у таборі Каліш. У роки Другої світової
війни — учасник укр. руху опору. З трав. 1943 р.— в УП А . Очолював операт.
відділ штабу військ, округи «Заграва», з серп. 1943 р.— начальник операт. відділу
крайового військ, штабу УПА-Північ. Екзильним урядом У Н Р підвищений у ранзі
до генерал-хорунжого. Після 1945 р. проживав у С Ш А . Помер у Філадельфії.
Автор нарису «УПА на Волині у 1943 році».
О М Е Л Я Н О В И Ч - П А В Л Е Н К О Іван Володимирович (1881— 1962) — укр.
військ, діяч, генерал-хорунжий Армії У Н Р . Н. у м. Баку. Брат М. Омеляновича-
Павленка. З 1901 р.— офіцер рос. армії. В роки Першої світової війни — полковник
рос. армії. Командував 8-м гусар, полком, який він українізував у 1917 р. У 1918—
20 pp. О.-П.— командир Сердюцького кінного Лубен, полку, згодом — кошовий
отаман Харк. козацького коша. В груд. 1918 — лют. 1919 р. у Галицькій армії.
Командував групою «Наварія» у битві під Львовом. Влітку 1919 р.— інспектор
кавалерії Армії У Н Р. Навесні 1920 р. організував і очолив Окрему кінну дивізію —
найбільше оперативне з’єднання Армії У Н Р. Перебував у еміграції у Польщі, Че-
хословаччині, Німеччині і С Ш А . Помер у Чикаго.
О М Е Л Я Н О В И Ч - П А В Л Е Н К О Михайло Володимирович (1878— 1952) —
укр. військ, діяч, генерал-полковник Армії У Н Р. Н. 8.11.1878 р. у Тифлісі в родині
військовослужбовців. Закінчив Омський кадетський корпус (1898), Павлів, військ,
училище (1900). У 1913 р. закінчив Миколаїв, академію Ген. штабу в Петербурзі.
У період Першої світової війни — командир гвард. полку рос. армії, начальник
штабу корпусу, начальник 2-ї Студентської школи прапорщиків арм. піхоти в Одесі.
У часи У Ц Р — командир укр. бригади в Катеринославі. З а доби Гетьманату —
командир 3-ї Стрілец. дивізії в Полтаві і кошовий отаман Запорозького козацького
коша. У груд. 1918 — черв. 1919 р.— командувач УГА. На поч. груд. 1919 р.—