Енциклопедичний довідник 25
терит. поділі укр. земель у складі Рос. імперії не відбулося. В 1912 р. було створено Холм. губернію, до якої увійшла більшість укр. земель Королівства Пол. На поч. Першої світової війни 1914— 18 pp. у результаті Галицької битви 1914 р. рос. в-ська захопили значну частину західноукр. земель. На окупованій території було створено Галицько- Буковин. генерал-губернаторство, яке існувало до серп. 1917 р.( з перервами). Діяльність рос. військ.-адмін. органів у Галичині, на Буковині і в Посянні була спрямована на нищення укр. нац. життя у всіх його проявах— політ., реліг. і культ. Лютнева революція 1917 р. в Росії сприяла розгортанню нац.-визв. руху в Україні. 3( 17). 03.1917 р. у Києві було створено У Ц Р, яка після проведення Всеукр. нац. конгресу була перетворена на революційний парламент України. Очоливши боротьбу укр. народу за побудову власної держави, У Ц Р своїми 4 Універсалами вивела Україну зі статусу колонії у складі Рос. імперії до становища незалежної держави. 15( 28). 06.1917 р. на засіданні Малої Ради було сформовано перший укр. уряд— Ген. Секретаріат У Ц Р— У Н Р. Після проголошення в ніч з 11( 24) на 12( 25). 01.1918 р. незалежності України Ген. Секретаріат було перейменовано у Раду Народних Міністрів У Н Р. Таємна частина договору між У Н Р і Австро-Угорщиною передбачала об’ єднання Галичини і Буковини в окремий коронний край. Важливим кроком укр. влади стало прийняття 2— 4.03.1918 р. закону про адмін.-терит. поділ України. Запроваджувався поділ на нові адмін.-терит. одиниці— землі. Серед них— Київ з околицями, Древлян, земля( головне місто--- Коростень), Волинь( Луцьк), Погориння( Рівне), Болохів. земля( Житомир), Поросся( Біла Церква), Черкаси( Черкаси), Побужжя( Умань), Поділля( Кам’ янець- Подільський), Брацлавщина( Вінниця), Подніпров’ я( Балта), Помор’ я( Миколаїв), Одеса з околицею, Низ( Єлизаветград, тепер Кіровоград), Січ( Катеринослав, тепер Дніпропетровськ), Запоріжжя( Бердянськ), Нове Запоріжжя( Херсон), Азов, земля( Маріуполь), Половецька земля( Бахмут, тепер Артемівськ), Донеччина( С лов’ янськ), Подоння( Острогорськ), Сіверщина( Стародуб), Чернігівщина( Чернігів), Переяславщина( Прилуки), Посем’ я( Конотоп), Посулля( Ромни), Полтавщина( П олтава), Самара( Кременчук), Слобожанщина( Суми), Харків з повітом і частиною Валків, та Білгород. повітів. Виконавча влада на місцях належала губернським і повітовим комісарам, які призначались У Ц Р замість царських губернаторів. Вища судова влада в республіці належала Ген. суду та апеляційним судам. 29.04.1918 р. на сесії У Ц Р було схвалено Осн. Закон Республіки( див. Конституція У Н Р) та обрано М. Грушевського президентом України. Однак в основному У Ц Р була неспроможна організувати ефективне адмін. управління державою, не змогла налагодити нормальне господарське життя та сформувати боєздатні збройні сили, що в кінцевому підсумку призвело до її падіння. 29.04.1918 р. на Хліборобському конгресі у Києві гетьманом України було обрано П. Скоропадського. В опублікованому 29.04.1918 р. « Законі про тимчасовий устрій України » зазначалось, що вся виконав