Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 272

Енциклопедичний довідник 269
М. Муравйова у Лівобережній Україні, на підступах до Києва і в самому місті. 23.01.1918 р. сотня Р. Сушка виступила на Полтавщину. Загін січовиків на чолі з О. Думіним зайняв позиції біля Трипілля, а решта куреня під командуванням. І. Рогульського обороняла півн. околиці Києва. 20— 22.01.1918 р. сотня Р. Сушка спільно з Гайдамацьким кошем Слобід. України( під командуванням С. Петлюри) брала участь у придушенні виступу пробільшовицьки налаштованої частини робітників заводу « Арсенал ». Відділ К. с. с. забезпечував охорону уряду УНР, який у лют. 1918 р. був змушений залишити Київ і тимчасово виїхати на Волинь. На поч. берез. 1918 p. К. с. с., кіш Слобід. України і окремий Запорозький загін витіснили з Києва більшовицькі в-ська. 10.03.1918 p. К. с. с., що значно збільшив свійкількісний склад за рахунок добровольців, було розгорнуто у полк січових стрільців.
КУРІНЬ СМ ЕРТІ— 1) добровільні військ, формування у 1917 р. в Україні, які створювалися для боротьби проти більшовиків; 2) назва повстанського загону під командуванням Є. Ангела, якийдіяв проти більшовицьких і білогвар. в-ськ у 1918— 19 pp. на Чернігівщині.
К У РМ А Н О В И Ч Віктор( 1876— 1945)— укр. військ, діяч, генерал-четар УГА. Н. у с. Вільшаниці на Золочівщині( тепер Львів, обл.) у родині священика. В роки Першої світової війни командував полком на італ. ф-нті. В кін. 1918— на поч. 1919 p. К.— командир групи « Північ » УГА, яка відзначилася успішними бойовими діями на укр.-пол. ф-нті. Згодом очолював перший корпус УГА. В лют.— черв. 1919 р.— начальник штабу начальної команди УГА. З 9.06.1919 р.— член ради уповноважених Диктатора З О У Н Р— ЗУ Н Р як головноуповноважений з військ, справ З О УНР. У лип. 1919 p., після переходу УГА за Збруч, К. був призначений заступником начальника( генерал-квартирмейстером) штабу головного отамана об’ єднаних укр. армій. Незабаром в еміграції, жив у Австрії. З 1933 р.— член ОУН, очолював разом з М. Капустянським референтуру з військ, справ ПУН в УВО— ОУН у Данцигу. Займався перевишколом колишніх старшин УГА у станиці. У квіт. 1945 р. заарештований рад. спецслужбами у Відні. Помер у тюрмі в Одесі.
К У Р С Ь К А Б И Т В А 1943 р.— оборонна( 5— 11.07) та наступальна( 12.07— 5.08) операції Великої Вітчизняної війни, проведені Рад. армією в р-ні Курського виступу— одна з вирішальних битв Другої світової війни. Ця битва та вихід рад. в-ськ на Дніпро завершили корінний перелом у ході війни.
К УРСЬКА Н А С Т У П А Л Ь Н А О П Е РА Ц ІЯ 1943 Р.( 12.07— 5.08)— контрнаступ рад. в-ськ у ході Курської битви 1943 р. У ньому взяли участь в-ська лівого крила Зах.( генерал-полковник В. Соколовський), Брян.( генерал-полковник М. Попов), а з 15.07 і правого крила Центрального( генерал армії К. Рокоссовський) ф-нтів на орлов. напрямку; Воронезького( генерал армії М. Ватутін) та Степового( генерал-полковник І. Конєв) ф-нтів— з 3.08 у взаємодії з Півд.-Зах.( генерал армії Р. Малиновський) ф-нтом на бєлгород.-харк. напрямку. Завершилася повним розгромом нім.-фаш. в-ськ.