268 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
К УРАКІН Борис Іванович( 1676— 1727)— князь, сподвижник Петра І, дипломат. Учасник Азов, походів 1695— 96 і Півн. війни 1700— 21 pp. Командував Семенів, полком у Полт. битві. Посол у Великобританії, Голландії, Ганновері, Франції.
К УРЕМСА( Куруміші, Хуруміші)— монголо-тат. темник, третій син Урдуя, внук хана Джучі, засновника Білої Орди. У 1252— 54 pp. здійснив похід на укр. землі( Пониззя і Півд. Волинь), що входили до складу Галицько-Волин. князівства, але зазнав поразки від Данила Романовича Галицького та його синів Лева і Шварна. Був намісником( баскаком) Золотої Орди у Правобережній Україні. У 1258 р.( за ін. даними, 1260) замінений золотоординським темником Бурундаєм.
К УРІН Н И И О Т А М А Н( курінний)— 1) у Запорозькій Січі( 16— 18 ст.) виборна службова особа, яка очолювала військ.-адмін. одиницю— курінь. Обирався на курінній козацькій раді строком на рік. Всього було 38 К. о. К. о. забезпечував курінь боєприпасами, харчами, паливом, відповідав за збереження грошей і майна козаків у курінній скарбниці, включав новоприбулих до козацьких списків( компутів), вирішував деякі судові справи у воєн. час. К. о. йшли у бій на чолі своїх куренів, даючи приклад хоробрості йвідваги для козаків; 2) у Гетьманщині в 17— 18 ст. очолював найвищу адмін.-терит. ланку— курінь. Керував військ., організаційними і адмін. справами. Підпорядковувався сотенному правлінню. Призначався сотенною або полковою адміністрацією; 3) в Армії УН Р 1917— 21 pp.— звання старшинського складу.
К УРІНЬ— 1) споруда з деревини, яку запорожці використовували як житло. Мала видовжену форму вгору( вигляд спереду певною мірою нагадував трикутник). У довжину і ширину розміри залежали переважно від кількості мешканців; 2) терит.- адмін. і військ, одиниця на Запорозькій Січі, яка могла об ' єднувати кілька сотень козаків на чолі з обраним ними курінним отаманом. Кількість К. не була сталою. Так, Нова Січ складалася з 38 К.; 3) складова частина сотні( від 10 до 40 козаків) в адмін.-терит. системі Гетьманщини сер. 17— 18 ст.; 4) бойова одиниця в складі 10— 15 осіб в укр. З С під час Нац.-визв. війни сер. 17 ст.; 5) бойова одиниця в УГА( 1919— 20), з яких складалися з’ єднання— бригада, корпус.
К УРІНЬ С ІЧ О В И Х СТРІЛЬЦІВ— одна з найдійовіших військ, частин Армії У Н Р під час укр. нац.-визв. змагань 1917— 21 pp. Сформований у груд. 1917— січ. 1918 pp. з стрільців і старшин Галицько-Буковин. куреня січових стрільців. Визначну роль у створенні куреня відіграли укр. старшини Є. Коновалець, Р. Дашкевич, В. Кучабський, І. Чмола, О. Думін та ін. До складу куреня входило 2 піхот. сотні, запасна сотня, кулеметна сотня та гармат, батарея. Особовий склад частини нараховував бл. 600 бійців. 6.01.1917 р. командантом куреня став Є. Коновалець, а начальником штабу— А. Мельник. Для вирішення найважливіших воєн.-політ, питань у курені було створено дорадчий орган— Стрілец. раду. У січ.— лют. 1918 p. К. с. с. вів кровопролитні бої проти більшовицьких в-ськ під командуванням