Енциклопедичний довідник 259
театр, гімназія, хор, художні майстерні, а також спорт, клуб. Після 1950 р. укр. воякам дозволено було покинути табори. Був автором мемуарів, разом з генералом О. Вишнівським видав історію 3-ї Залізної дивізії УНР. Помер у Детройті( СШ А).
К РЕ В С ЬК А У Н ІЯ 1385 р.— угода, укладена між Польщею і Великим князівством Лит. 14.08 у м. Креві( Литва). Передбачала об’ єднання Польщі і Литви в єдину державу внаслідок шлюбу пол. королеви Ядвіги і лит. князя Ягайла. За умовою К. у. Ягайло ставав пол. королем, одночасно залишаючись Великим князем Лит. Литва зберігала незалежність, але зазнавала значно посиленного в ній пол. впливу. Виконуючи умови К. у., у 1385 р. Ягайло разом із усіма підданими прийняв католицтво. Осн. метою К. у. було об’ єднання сил двох держав для боротьби проти агресії Тевтон, ордену і приєднання до Польщі частини укр. земель, які перебували у складі Великого князівства Лит. Проти К. у. виступила лит.-укр. опозиція на чолі з князем Вітовтом, яка домоглася збереження Великого князівства Лит. як окремої незалежної держави( див. також Городельська унія 1413 p.).
К РЕЙСЕРСЬКІ о п е р а ц і ї( крейсерство, рейдерство, « вільне полювання »)— самостійні бойові дії одиночних надводних кораблів, підводних човнів( груп кораблів) і літаків з метою знищення( захоплення) суден чи бойових кораблів супр-ника і порушення мор. перевезень.
К РЕМ ЕН ЧУЦ ЬКА О П Е РАЦ ІЯ 1943 р.( 20— 30.09)— бойові дії в-ськ правого крила( 5-а гвард. армія і 53-я армія) Степового ф-нту( генерал армії І. Конєв) у Велику Вітчизняну війну. Ціль— розгромити в-ська супр-ника на кременчуцькому напрямку і з ходу форсувати Дніпро. Переслідуючи відступаючі нім.-фаш. з’ єднання 1-ї танк, армії, рад. в-ська 23.09 визволили Полтаву, 29.09 Кременчук і захопили плацдарм на Дніпрі півд.-східніше Кременчука.
К РЕМ ЕН ЧУ Ц ЬКИ Й ПОЛК— адмін.-терит. і військ, одиниця на Гетьманщині в 1661— 63 pp. з центром у м. Кременчук.
К РЕМ П СЬКИ И Криштоф( р. н. і см. невід.)— козацький гетьман( 1596). Будучи козацьким полковником, брав участь у повстанні Наливайка 1594— 96 pp. У кін. трав. 1596 p. К., після смерті Г. Лободи, у козацькому таборі в урочищі Солониця було обрано гетьманом. Під час розгрому пол. в-ськами під командуванням С. Жолкевського повстанського табору, К. на чолі козацького загону( 1500 чол.) зумів прорвати вороже оточення і відступити на Запорожжя.
« К РЕ С И »( від пол. kres— межа, кордон)— назва військ, осад на укр. землях( Поділля і Київщина), що перебували під пол. владою. Засновувались на сх. і півд.-сх. прикордонні Речі Посполитої для охорони і захисту від тат. нападів. Напочатку цейтермін використовувався для окреслення прикорд. земель Польщі на сх(« креси всходнє »), а потім і всіх прикорд. земель(« креси заходнє », « креси полудньове » тощо).
К РЕХОВЕЦ ЬКИ И-ДЕМ К ОВИ Ч Іван( р. н. і см. невід.)— укр. військ, і держ. діяч 50— 70-х pp. 17 ст., дипломат, один з найближчих сподвижників Б. Хмельницького, ген. суддя( 1663— 65). Н. у с. Крехівці у Галичині. До поч.