260 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
Нац.-визв. війни сер. 17 ст.— поручник панцирної хоругви і поборця жидачівський. З 1648 р.— писар Корсун. полку, згодом— наказний полковник ніжин. У січ. 1650 р. за дорученням Б. Хмельницького вів дипломатичні переговори у Варшаві з пол. урядом, якому привіз козацький реєстр, складений за умовами Зборівського договору 1649 р. У верес. 1654 і черв. 1655 р. К.-Д. очолював укр. посольство до семигород. князя Ю рія II Ракоці. В кін. 1656 р. був призначений радником А. Ждановина, командувача 20-тис. козацького корпусу, який спільно з в-ськами Юрія II Ракоці вів воєн, дії на території Речі Посполитої. Був одним із укр. політиків, які підготовляли союз зі Швецією( див. Корсунський договір 1657 p.). З 1658 р.— корсун. полковник. В 1664 р. К.-Д. разом з козацькою старшиною протестував проти підступного вбивства І. Виговського. 4.04.1665 р. К.-Д., будучи ген. суддею у гетьмана П. Тетері, разом з ген. обозним Т. Носачем і корсун. полковником Я. Улеським був захоплений у моск. полон і відправлений до Москви. Бл. 1668 р. був звільнений і повернувся в Україну, але участі у держ. житті Гетьманщини більше не брав.
К РЕЧЕТН ІК ОВ Михайло( 1729— 93)— рос. військ, і держ. діяч, генерал. Учасник рос.-тур. війни 1768— 74 pp. Командував рос. в-ськами під час придушення в 1768 р. укр. нац.-визв. повстання на Правобережжі— Коліївщини. У 1790 p. К. був призначений замість П. Рум’ янцева генерал-губернатором Малоросії. У 1792 р. очолював рос. військ, з’ єднання, які на заклик Тарговицької конфедерації 1792 р. окупували Польщу. В 1793 р. був призначений генерал-губернатором правобережних укр. земель, які увійшли до складу Рос. імперії за другим поділом Польщі( 1793).
К РИВ О Н ІС Максим( Перебийніс, Вільшанський)( р. н. невід.— 1648)— черкаський полковник, один із визначних діячів Нац. революції сер. 17 ст. Улітку 1648 р.— наказний гетьман в армії Б. Хмельницького. Відіграв велику роль у переможних Жовтоводській, Корсунській, під Старокостянтиновим і Пилявцями битвах повстанців з пол. шляхтою. Під час облоги Львова( 15.10) захопив Високий Замок. 7— 16.11— учасник іш^рму Замостя. Помер від чуми, повертаючись з військ, походу. к р и м с ь к а в і й н а 1853— 56 РР.— воєн, протиборство Осман. імперії, її союзників— Англії, Франції та Сардинії— з Росією за зміцнення позицій на Середземномор’ ї і на Близькому Сході. Рос. уряд прагнув встановити протекторат над Молдовою, Валахією, Болгарією та Сербією, захопити Константинополь і мор. протоки. У 1853 р. царат підкорив Молдову та Валахію, а тур. флот зазнав поразки на Чорному морі біля Синопа. Розпочалися бойові дії на Кавказі. Проте наступного року англ. і фр. в-ська заблокували рос. порти, висадили десант у Криму і завдали кілька поразок рос. армії. Після героїчної оборони Севастополя та його падіння 2.09.1855 р. Росія була змушена скоритися і 30.03 підписати Паризький мирний договір. За ним вона втрачала півд. частину Бессарабії та гирло Дунаю, а також право мати свій флот на Чорному морі.