258 Історія війн І збройних конфліктів в Україні:
К О Ш О В И И ОТ А М А Н— очолював військ, керування в Запорозькій Січі, що називалося кошем. Обирався січовою радою.
К РАВС Антін( 1871— 1945)— генерал-хорунжий Армії УН Р. Н. 23.11 у м. Берегометі на Буковині. Закінчив Віден. старшинську школу. У роки Першої світової війни— на італ. ф-нті. У 1918 р.— командир 55-го Бережан, полку. З груд. 1918 р.— в Укр. армії, командир бойової групи « Хирів ». З січ. 1919 р.— командир 8-ї Самбір. бригади. З квіт.— командир 3-го корпусу УГА. Під час наступу на Київ у серп. 1919 р.— командир Центральної арм. групи. У лют.— берез. 1920 р.— у Червоній УГА, командир 3-ї бригади. Потім з групою старшин і стрільців приєднався до Армії УН Р. Командував бригадою, сформованою з вояків УГА в складі Херсон, дивізії Армії УНР. У серп. 1920 р. з рештками УГА прорвався до Чехословаччини, де був інтернований до 1924 р. Брав участь у діяльності ветеранських т-в УГА. Автор спогадів. Помер 13.11.1945 р. у Відні.
К Р А Є В И Й К О М ІТ Е Т Д Л Я О Х О Р О Н И Р Е В О Л Ю Ц ІЇ Н А У К РАЇНІ— надзвичайний орган виконавчої влади в Україні, створений 25.10.1917 р. на закритому засіданні Малої ради спільно з представниками Укр. ген. військ, комітету, Всеукр. ради робітничих депутатів та ін. організацій для захисту нац. « демократичних завоювань в Україні. Комітет був підзвітний УЦР. При комітеті було створено штаб, який мав займатися питаннями організації відсічі контрреволюційним силам. До складу комітету увійшли М. Ткаченко, М. Порш, О. Севрюк, В. Затонський, С. Гольдельман, М. Рафес, Г. П’ ятаков, С. Петлюра, І. Крайзберг, М. Зільберфарб, А. Ніковський, М. Ковалевський, М. Шаповал, Д. Пісоцький та ін. 8.11.1917 р. комітет опублікував звернення « До громадян України », в якому повідомляв, що влада комітету поширюється на всю територію України( у складі 9 укр. губерній), закликав « зберігати спокій у краї та боронити завоювання революції ». 10.11.1917 р » діяльність комітету була припинена.
КРАТ Михайло( 1892— 1979)— укр. військ, діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Н. у Гадячі( тепер Полт. обл.). Учасник Першої світової війни 1914— 18 pp., полковник рос. армії. У добу Директорії У Н Р— старшина Армії У Н Р, з серп. 1919 р.— командир 8-го Чорномор. полку 3-ї Залізничної дивізії. Особливо відзначився на поч. жовт. 1919 р. в р-ні Бершаді, де вщент розгромив Білостоцький полк 5-ї офіцер, денікінської дивізії та полонив бл. 600 його старшин і рядових. Під час 1-го Зимового походу очолював штаб Запорозької дивізії. Влітку і восени 1920 р.— заступник командора окремого кінно-гірського дивізіону( О. Алмазов), що вів бої на більшовицькому ф-нті. У листоп. був інтернований у Польщі і в складі дивізіону перебував у таборі на Лобзові( передмістя Кракова) та у с. Броновіце. Один з організаторів та учасників відомого параду « Алмазівців » на Великдень 1923 р. Був близьким помічником генерала П. Шандрука в організації Укр. нац. армії( весна 1945). Після капітуляції Німеччини— організатор табору укр. старшин в м. Шпиталь над Дравою, а після переведення табору до Беллярії-Ріміні в Італію— призначений його командантом. Завдяки зусиллям К. у таборі діяли укр. культ.-освітні заклади: