248 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
пункт визначав кордони Укр. держави, які встановлювалися відповідно до умов Зборівського мирного договору 1649 р. з Річчю Посполитою. Гетьман повинен був забезпечити непорушність і охорону кордонів( сприяти поверненню в Україну полонених і домагатися відшкодування всіх збитків, заподіяних Україні війною). У наступних пунктах стверджувалася необхідність повернення у володіння В-ська Запорозького Трахтемирова, Кодаку, Калебердиди, Переволочної з прилеглими землями та необхідність зруйнування моск. фортець, збудованих на Запорожжі. У шостому параграфі визначені осн. принципи держ. правління в Україні. Значна увага приділялась фінансовим, екон. і військ, питанням( проведенню ревізії держ. земель, запровадженню фіксованих мит і різних зборів, скасуванню оренди стацій для компанійців і сердюків тощо). Текст Конституції був складений лат. і руською( укр.) мовами. Діяла у Правобережній Україні до 1714 р. Конституція, значно обмежуючи права гетьмана, заклала основи республіканського правління в Україні, стала вищим виявом укр. політ, думки 17— поч. 18 ст., фактично проголосивши Україну незалежною демократичною республікою.
К ОНСТИТУЦІЯ УК РАЇНСЬКОЇ Н А РО Д Н О Ї РЕСПУБЛІКИ— осн. закон УНР, що закріплював сусп. та держ. устрій, засади її політики, осн. права і обов’ язки громадян, систему йпринципи організації та діяльності держ. органів. Прийнята УЦР 29.04.1918 р. Проект осн. закону був підготований спец, конституційною комісією на чолі з головою УЦР М. Грушевським, яка вивчила досвід конституційного законодавства різних країн світу, насамперед найближчих сусідів України, що мали спільні або подібні з нею іст., екон. та політ, умови розвитку.
КОНТРАТАКА( фр. contre-attaque)— атака, що починається в-ськами, які обороняються, проти в-ськ супр-ника, що вклинилися в їхні бойові порядки.
К ОНТРНАСТУП— перехід від оборони в наступ з метою розгрому наступаючого супр-ника; проводиться в стратег., іноді операт. масштабі, підготовлюється в ході оборони. Нерідко контрнаступ переростає в заг. наступ.
К ОНТРРОЗВІД К А— діяльність, яка здійснюється спец, органами держави для боротьби проти розвідок ін. держав.
К О Н Ф РО Н Т А Ц ІЯ— вороже протистояння ідеологій, класових інтересів та загострення політ, відносин між державами або їх коаліціями, здатне перерости у воєн, конфлікт.
КОНЦЕПЦІЯ Н А Ц ІО Н А Л ЬН О Ї БЕЗП ЕК И— схвалений вищими органами влади держави документ, який визначає можливі загрози нац. безпеці, стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави від внутр. і зовн. загроз, розкриває осн. напрями держ. політики безпеки в політ., екон., соц., воєн., екол. та наук.-технол. сферах.
КОНЦЕПЦІЯ О Б О Р О Н И ТА БУДІВНИЦТВА З Б Р О Й Н И Х СИ Л— нормативно-правовий документ, який є концентрованим виразом поглядів керівництва суверенної держави на воєн, будівництво і ґрунтується на положеннях воєн, доктрини.