Енциклопедичний довідник 249
К ОНЧАК( р. н. і см. невід.)— половецький хан, внук Шурукана. В II пол. 12 ст. об’ єднав під своєю владою половців і створив сильну військ, організацію. В 1172 і 1180 pp. підтримував сівер. князів у їхній боротьбі з ін. князями. Вів тривалу боротьбу з Києвом. У 1174, 1178, 1187 pp. здійснив походи у Переясл. землю. У 1184 р. зазнав поразки у битві на р. Хоролі від руських князів. У 1185 р. розбив на р. Каялі в-ська князя Ігоря Святославича і взяв його у полон. Боротьба К. з руськими князями на чолі з новгород-сівер. князем Ігорем Святославичем лягла в основу сюжету « Слова о полку Ігоревім ». У 1187 р. орди К. напали на Черніг. і Київ, землі.
К ОРАБЕЛЬ ВІЙ СЬКО ВИ Й— судно, що входить до складу В М Ф( BMC) і призначене для виконання бойових чи спец, завдань. Підрозділяються на підводні і надводні, на атомні і зі звичайною енергетичною установкою, а також на класи; до осн. класів відносяться: ракет., торпедні і ракет.-торпедні, підводні човни, авіанесущі, арт., ракет.-арт. кораблі, протичовневі, тральні, мінно-тральні, десантні кораблі, кораблі спец, призначення. У залежності від водотоннажності і складу озброєння поділяються на ранґи.
К ОРВЕТ( фр. corvette)— 1) у вітрильному військ, флоті 17— 19 ст. легкий корабель, що призначався для розвідки і виконання допоміжних завдань; 2) у брит., амер. йін. військ, флотах періоду Другої світової війни корветами називалися бойові кораблі протичовневої і протиповітр. оборони.
К О РВО Л А Н Т( від фр. corps volant— летучий корпус)— військ, з’ єднання з кінноти, піхоти, що перевозилася на конях, і легкої артилерії. Уперше створене Петром І у 1701 р.( 7 тис. кінноти, 5 тис. піхоти). Успішно діяло під час Півн. війни 1700— 21 pp.
К О РД О Н( фр. cordon)— 1) розтягнуте розташування в-ськ невеликими загонами уздовж визначеної лінії чи держ. межі; 2) прикорд. чи загороджувальний загін і місце його розташування. З 1835 р.— нижча ланка( підрозділ) прикорд. сторожі. Назва К. збереглася у фр. і деяких ін. арміях. Іноді К. називають також лісову сторожу заповідників.
К ОРНЕТ( фр. comette)— молодший офіцер, чин у кавалерії ряду країн у 15— на поч. 20 ст. У Росії введений у 1725 p., відповідав чину прапорщика( до 1884), потім підпоручика.
К О РН ІЛ О В Володимир Олексійович( 1806— 54)— герой Севастоп. оборони, віце-адмірал( 1852). З 1849 р. начальник штабу, з 1851 р. фактично командувач Чорномор. флоту. У Крим, війну— один із керівників героїчної оборони Севастополя 1854— 55 pp. Смертельно поранений на Малаховому кургані.
К О РН ІЛ О В Лавр Георгійович( 1870— 1918)— рос. генерал від інфантерії( 1917). У лип.— серп. 1917 р. верховний головнокомандувач. Наприкін. серп,( верес.) підняв заколот проти рад. влади( Корніловський заколот). Один із організаторів білогвард. Добровольчої армії( листоп.— груд. 1917). Убитий у бою під Єкатерино даром.