Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Página 250

Енциклопедичний ДОВІДНИК
247
К О Н РА Д фон Хетцендорф Франц (1852— 1925) — граф (1918), австро-
угор. фельдмаршал (1916). У 1906— 11 і 1912— 17 pp.— начальник генштабу.
У Першу світову війну фактично керував воєн, діями австро-угор. армії.
К ОН СК РИ П Ц ІЯ (від лат. conscriptio — внесення в списки, набір) — спосіб
комплектування в-ськ. Заснована на принципі заг. військ, повинності, на відміну від
якої допускалися заступництво і грошовий викуп. Існувала в кін. 18 — 19 ст.
у Франції, у Росії — тільки для підданих Польщі в 1815— 74 pp.
К О Н С Т А Н Т И Н V II Б А Г Р Я Н О Р О Д Н И Й (Порфирородний) (905—
59) — візант. імператор (913— 59, фактично 945— 59) з Македон. династії, пись­
менник. Син Лева IV. Фактично був усунений від управління державою Романом І
Лекапіном, який узурпував у 920 р. всю владу і проголосив себе співправителем. За
правління K.VII Б. відбулося два великі походи київ, князя Ігоря (941 і 944) на
Візантію. В результаті цих походів було укладено торг, договір з Київ, державою.
У верес. 957 p. K.V II Б. приймав у Константинополі київ, посольство на чолі
з княгинею Ольгою. Вів боротьбу проти арабів у Месопотамії і Півн. Сирії. Автор
кількох творів: «Про ферми», «Про церемонії візантійського двору», «Про управлін­
ня імперією». Його трактат «Про управління імперією» (складений в 943— 53)
містить багато цікавих відомостей про географію та історію Київ. Русі.
К О Н С Т А Н Т И Н IX М О Н О М А Х (р. н. невід — 1055) — візант. імпера­
тор (1042— 55). Представник столичної знаті. За К. IX М. влада в провінціях
перейшла до цив. чиновників-префектів. У період його правління почалися напади зі сх
на Візантію турків-сельджуків, а з пн — печенігів. У 1043 р. відбувся останній похід
київ, дружини на чолі з Володимиром Ярославичем на Константинополь, що завер­
шився укладенням в 1046— 47 pp. мирного договору між Візантією і Київ. Руссю.
Договір був закріплений шлюбом сина Ярослава Мудрого Володимира з родичкою
К. IX М. Анною (Марією).
К ОН СТ И ТУЦ ІЯ П. О РЛ И К А 1710 р. (Бендерська Конституція, Пакти й
Конституція прав і вольностей В-ська Запорозького) — перша європ. конституція
в суч. розумінні, складена 5(16).04.1710 р. при обранні гетьманом України (в еміг­
рації) П. Орлика. Набула офіційної назви «Пакти й Конституція прав і вольностей
Війська Запорозького» («Пакти і Конституції законів і вольностей Війська Запо­
розького»). В основу конституції була покладена угода між гетьманом, козацькою
старшиною і запорожцями. Конституція, в написанні якої брали участь П. Орлик,
Г. Герцик, А. Войнаровський, К. Гордієнко, складалася з преамбули і 16 параграфів
(пунктів). У преамбулі схематично викладено історію руського (укр.) народу і В-ська
Запорозького. В осн. тексті документа проголошувались принципи побудови Укр.
держави — Гетьманщини. У першому параграфі розглядалося питання про віру.
Православ'я проголошувалося держ. релігією, а також передбачалася автокефалія
укр. церкви при формальному підпорядкуванні Константиноп. Патріархові. Другий