22 Історія війн і збройних конфліктів в Україні :
договорами між гетьманом України і моск . урядом , які мали міждерж . характер . Однак у міру загострення внутрішньополіт . ситуації , внаслідок боротьби за владу старшинських угруповань та у зв ’ язку з намаганнями Моск . держави посилити свої впливи в Україні , ці договори поступово набувають рис договірних статей . Переясл . статті 1659 p ., Батурин . статті 1663 p ., Моск . статті 1665 р . та ін . гетьманські угоди з моск . урядом щоразу більше обмежували політ , автономію України та посилювали її адмін . і фінансову залежність від Моск . держави . Управління Гетьманщиною здійснював гетьман України , якому належала вся повнота військ ., адмін . і судової влади . Гетьман обирався Гєн . військ , радою , в основному з кандидатур , заздалегідь узгоджених з моск . урядом . Гетьманський уряд уже не мав права підтримувати дипломатичні відносини з іноземними державами . Резиденція гетьмана щоразу ближче переносилася до рос . кордону — ■ Гадяч ( 1663 — 68 ), Батурин ( 1669 — 1709 ; 1750 — 64 ), Глухів ( 1709 — 50 ). У 1708 р . на території Лівобережної України було утворено 2 губернії — Київ , і Азов ., що фактично поклало початок створенню паралельних органів держ . управління . З 1709 р . при гетьманові постійно перебував царський резидент для нагляду за діяльністю гетьмана та старшини . Значного удару по укр . державності було завдано діяльністю органів рос . колоніальної адміністрації в Україні — Малорос , колегії та Правління гетьманського уряду . Розглядаючи Гетьманщину як частину Рос . імперії та намагаючись уніфікувати систему управління державою , рос . уряд вирішив повністю ліквідувати автономію України . 10ЛІ . 1764 р . Катерина II скасувала гетьманство , передавши всю повноту виконавчої влади в Україні президенту Малорос , колегії П . Рум ’ янцеву . Обмеження козацького самоврядування та поступова ліквідація полкового устрою відбувалися і в Слобід . Україні . З сер . 16 ст . територію Слобожанщини почали поступово заселяти укр . козаки і селяни з Правобережної і Лівобережної України . З 17 ст . ці землі було приєднано до Моск . держави . Адмін . -терит. устрій Слобід . України був здебільшого подібним до Гетьманщини . В 17 ст . тут існувало 5 полків , які становили військ , й адмін . -терит. одиниці : Острогозький ( 1652 — 58 ), Сум . ( 1652 — 58 ), Охтир . ( 1651 — 58 ), Харк . ( 1659 — 60 ), Балакліїв . ( 1669 — 70 ). У 1670 р . Балакліїв . полк було приєднано до Харк ., з якого в 1685 р . виділився Ізюм . полк . Полкові канцелярії підпорядковувались бєлгород . воєводі , через нього — Розрядному , а згодом — Посольському приказу . Намагання населення Слобід . України приєднатись до Гетьманщини викликало рішучий опір з боку рос . властей . 28.07.1765 р . рос . уряд ліквідував слобід , козачі полки і на їх місці утворив регулярні гусарські частини за рос . зразком . На слобід , землях було утворено Слобід . -Укр. губернію з центром у Харкові . В II пол . 18 ст ., прагнучи обмежити самоврядування і господарську діяльність Запорозької Січі , яка виступала активним каталізатором нац . свідомості та перешкоджала експансіоністській політиці Рос . імперії на пд України , рос . уряд дозволив створення на території Запорожжя військ , поселень з іноземців ( сербів , німців , болгар , греків ).