206 Історія війн І збройних конфліктів в Україні:
ня, органів тилу, спец, в-ськ тощо. Збройні сили комплектуються на основі заг. військ, обов ' язку чи на контрактній основі.
З Б Р О Й Н І С И Л И О О Н— військ, контингенти країн— членів О О Н, які згідно з Статутом О О Н виділяються для запобігання або ліквідації загрози миру та безпеки шляхом спільних примусових дій під керівництвом воєн, комітету О О Н.
З Б Р О Я— заг. назва пристроїв і засобів, що використовуються для знищення живої сили супр-ника, його техніки і споруджень. Розрізняють зброю масового ураження( ядер., хім., бактеріологічну) і звичайну зброю; стратег., операт.-такт. і такт, зброю. У більшості країн законодавством урегульовано порядок носіння, зберігання, виготовлення, придбання і збуту вогнепальної зброї. Питання, пов’ язані зі зброєю масового ураження, регламентуються міжнар. конвенціями йугодами. Зброя з’ явилася в первісному суспільстві( дротик, дерев’ яний спис, лук та ін.). Потім були створені бронзові і залізні мечі, списи( т. зв. холодна зброя). З відкриттям пороху виникла вогнепальна зброя— у 12 ст. в арабів, з 14 ст.— у Зах. Європі і на Русі. У 16 ст. створені перші зразки нарізної зброї( пищаль, штуцер та ін.). У сер. 19 ст. на озброєння армій і флотів прийняті міни і торпеди. У II пол. 19 ст. з’ явилося швидкострільна, а потім— автоматична зброя( гармати, кулемети та ін.) і міномети. У Першій світовій війні використовувалися танки, літаки, зенітні гармати, а також авіац., глибинні бомби йін. У ході війни нім. в-ська застосовували хім. зброю( хлор, іприт та ін.). У Другій світовій війні дістали поширення самохідні установки, реактивні установки(« Катюші ») та ін. У 1944 р. нім. в-ська почали використовувати керовані літаки-снаряди Фау-1 і балістичні ракети Фау-2, а в серп. 1945 р. СШ А вперше застосували ядер, зброю.
ЗВ А Н Н Я ВІЙСЬКОВІ— звання, що персонально присвоюються кожному військовослужбовцю і військовозобов’ язаному запасу збройних сил відповідно до їхнього службового становища, військ, і спец, підготовки, вислуги років, приналежності до роду в-ськ чи виду служби, а також заслуг. 3. в. визначають старшинство у стосунках між військовослужбовцями. У З С України( крім BMC) існують 3. в.: солдати( рядовий, старший солдат); сержанти( молодший сержант, сержант, старшийсержант, старшина); прапорщики( прапорщик, старший прапорщик); молодший офіцер, склад( молодший лейтенант, лейтенант, старший лейтенант, капітан); старший офіцер, склад( майор, підполковник, полковник); вищий офіцерський склад( генерал-майор, генерал-лейтенант, генерал-полковник, генерал армії). У BMC установлені 3. в.: матроси і солдати( матрос чи рядовий, старший матрос чи старший солдат); старшини і сержанти( старшина 2-ї статті чи молодший сержант, старшина 1-ї статті чи сержант, головний старшина чи старший сержант, головний корабельний старшина чи старшина); прапорщики і мічмани( мічман чи прапорщик, старший мічман чи старший прапорщик); молодший офіцер, склад( молодший лейтенант, лейтенант, старший лейтенант, капітан-лейтенант чи капітан); старший офіцер, склад( капітан 3-го ранґу чи майор, капітан 2-го ранґу чи підполковник, капітан 1-го рангу чи