Енциклопедичний довідник 207
полковник); вищий офіцер, склад( контр-адмірал чи генерал-майор, віце-адмірал чи генерал-лейтенант, адмірал чи генерал-полковник).
З В ІЛ Ь Н Е Н Н Я ГРО М А Д Я Н ВІД В ІЙ С ЬК О В О Ї СЛ УЖ БИ— передбачене законом право громадян не відбувати військ, службу у З С України. У мирний час від призову на військ, службу звільняються громадяни( призовники): а) визнані за станом здоров ' я непридатними до військ, служби в мирний час; б) не призвані на строкову військ, чи альтернативну( невійськ.) службу до досягнення 25-річ. віку; в) які мають духовний сан і штатну посаду в одній із зареєстрованих конфесій; г) які постійно проживають за кордоном, не маючи постійного місця проживання в Україні; д) батьки, рідні брати, сестри яких загинули чи померли або стали інвалідами під час проходження строкової військ, служби. Від призову звільняються також громадяни, які закінчили навчальні заклади органів внутр. справ і продовжують службу в системі М ВС України. У мирний час призову на строкову військ, службу не підлягають громадяни, щодо яких ведеться дізнання чи попереднє слідство або кримінал, справа щодо яких розглядається судом,— до прийняття відповідного рішення, а також громадяни, засуджені до позбавлення волі. При розгляді питання про звільнення громадян від служби в З С військ, комісаріати та призовні комісії керуються Законом України « Про заг. військ, обов’ язок і військ, службу »( 1992), Положенням про проходження військ, служби громадянами України та ін. правовими актами.
З Е Л Е Н И Й( Терпило Данило)( 1883— 1919)— повстанський отаман. Родом з с. Трипілля на Київщині. Один із керівників сел. повстанського руху в Україні. У лист.— груд. 1918 р. командир 2-ї Дніпров. дивізії. У січ. 1919 р. виступив проти Директорії. Згодом очолив партизанські загони, які воювали проти більшовиків і денікінців на Київщині та в суміжних р-нах Полтавщини і Чернігівщини. Загинув у лист. 1919 р. у бою з денікінцями.
ЗЕ М Л І ДЛЯ П О Т РЕБ О Б О Р О Н И— складова частина земель несільськогосп. призначення. Земельним кодексом України( ст. 70) передбачено, що такими визнаються землі, надані для розміщення та постійної діяльності військ, частин, установ, військ.-навч. закладів, підприємств і організацій З С України, ін. військ, формувань та внутр. в-ськ. Ці землі є об’ єктом права держ. власності, вони перебувають здебільшого у віданні Міністерства оборони України і надаються у користування тільки зазначеним вище суб’ єктам. Порядок надання земельних ділянок для потреб оборони визначається законодавством України. Земельні ділянки, надані для потреб оборони, використовуються суб’ єктами тільки згідно з призначенням, яке було встановлено актом відведення. На землях, наданих для потреб оборони, і на суміжних з ними землях можуть бути встановлені заборонені зони. У першому випадку такі зони називаються внутр., у другому— зовн. Правовий режим внутр. зон, обов ' язковий для всіх осіб, визначається відповідним військ, командуванням. Режим заборонених зон на суміжних землях визначається законодавством або актом надання земельної ділянки. Зовн. заборонені зони є зонами з особливими умовами землекористування.