ГОРУК Семен( Сень)( 1873, за ін. даними 1875— 1920)— укр. військ, діяч, журналіст, отаман Легіону УСС і УГА. Н. в м. Снятині( тепер Ів.-Франк. обл.). Навчався у Коломийській гімназії, згодом— у Львів, ун-ті. В довоєн. період був активним членом « Молодої України » та Християнсько-суспільної партії, редагував часопис « Руслан ». Став одним із організаторів т-ва « Сокіл » в Галичині. В роки Першої світової війни— командир сотні, з листоп. 1914 р.— командир куреня Легіону УСС. Стрілец. військ, підрозділи під командуванням Г. визначалися в боях у Маківці над Стрипою і на Лисоні. Був поранений під Потуторами. В листоп. 1918 р. входив до складу Укр. ген. військ, комісаріату, який очолив підготовку і проведення Листопадового повстання 1918 р. у Львові. З 5.11 до 10.12.1918 р. Г.— начальник штабу начальної команди УГА. Брав участь в укр.-пол. війні 1918— 19 pp. і укр.-більшовицькій війні 1917— 21 pp. Заарештований більшовиками в квіт. 1920 р. у Києві. З весни 1920 р. Г. перебував у більшовицькому полоні у концтаборі Кожухов недалеко від Москви. В черв. 1920 р. Г. разом з ін. галичанами був перевезений у табір особливого призначення на Соловецьких о-вах, де і загинув.
ГОРШКОВ Сергій Георгійович( 1910— 1988)— адмірал флоту( 1962), двічі Герой Рад. Союзу. Н. 13( 20). 02.1910 р. у м. Кам ' янець-Подільському( нині Хмельн. обл.). У Військ.-мор. флоті з 1927 р. Закінчив військ.-мор. училище ім. М. В. Фрунзе( 1931), курси командирів міноносців( 1937), курси удосконалення вищого командного складу при Військ.-мор. академії( 1941). Протягом 1931— 40 pp. служив на Чорномор. і Тихоокеан. флотах. При обороні Одеси керував висадкою першого на Чорному морі десанту в p-ні Григорівки( верес. 1941). Командувач Азов, військ, флотилії з жовт. 1941 р. Під час Керченсько-Феодосійської десантної операції( груд. 1941) організував силами флотилії висадку на Керченський п-в десанту. Улітку 1942 р. флотилія під його командуванням допомагала в-ськам Півд. і Півн.-Кавказького ф-нтів. У сер. 1942 р. призначений заступником командувача Новорос. оборонного р-ну. З лют. 1943 р. знову командував Азов, військ, флотилією, яка успішно підтримувала в-ська Півн.-Кавказького ф-нту, брала участь у визволенні Бердянська. У Керченсько-Ельтигенській десантній операції( листоп.— груд. 1943) керував висадкою мор. десанту, переправою в-ськ 56-ї армії через Керченську протоку в Крим. З квіт. 1944 р. командував Дунайською військ, флотилією, брав участь у Яссько- Кишинівській операції. Флотилія сприяла в-ськам 2-го і 3-го Укр. ф-нтів у Белградській і Будапештській операціях, визволенні столиць Югославії та Угорщини. З січ. 1945 р. командував ескадрою Чорномор. флоту. Протягом 1948— 55 pp. займав посади начальника штабу, командувача Чорномор. флоту. З черв. 1955 р.— 1-йзаступник головнокомандувача, з січ. 1956 до січ. 1982 р.— головнокомандувача Військ.-мор. флоту і заступник міністра оборони СРСР. У повоєн. період зробив значний внесок у розвиток і будівництво ВМ Ф. Нагороджений 6 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 4 орденами Червоного Прапора, орденами Ушакова 1-го та 2-го ступеня, Кутузова 1-го ступеня, Червоної Зірки, « За службу Батьків
160 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
ГОРУК Семен( Сень)( 1873, за ін. даними 1875— 1920)— укр. військ, діяч, журналіст, отаман Легіону УСС і УГА. Н. в м. Снятині( тепер Ів.-Франк. обл.). Навчався у Коломийській гімназії, згодом— у Львів, ун-ті. В довоєн. період був активним членом « Молодої України » та Християнсько-суспільної партії, редагував часопис « Руслан ». Став одним із організаторів т-ва « Сокіл » в Галичині. В роки Першої світової війни— командир сотні, з листоп. 1914 р.— командир куреня Легіону УСС. Стрілец. військ, підрозділи під командуванням Г. визначалися в боях у Маківці над Стрипою і на Лисоні. Був поранений під Потуторами. В листоп. 1918 р. входив до складу Укр. ген. військ, комісаріату, який очолив підготовку і проведення Листопадового повстання 1918 р. у Львові. З 5.11 до 10.12.1918 р. Г.— начальник штабу начальної команди УГА. Брав участь в укр.-пол. війні 1918— 19 pp. і укр.-більшовицькій війні 1917— 21 pp. Заарештований більшовиками в квіт. 1920 р. у Києві. З весни 1920 р. Г. перебував у більшовицькому полоні у концтаборі Кожухов недалеко від Москви. В черв. 1920 р. Г. разом з ін. галичанами був перевезений у табір особливого призначення на Соловецьких о-вах, де і загинув.
ГОРШКОВ Сергій Георгійович( 1910— 1988)— адмірал флоту( 1962), двічі Герой Рад. Союзу. Н. 13( 20). 02.1910 р. у м. Кам ' янець-Подільському( нині Хмельн. обл.). У Військ.-мор. флоті з 1927 р. Закінчив військ.-мор. училище ім. М. В. Фрунзе( 1931), курси командирів міноносців( 1937), курси удосконалення вищого командного складу при Військ.-мор. академії( 1941). Протягом 1931— 40 pp. служив на Чорномор. і Тихоокеан. флотах. При обороні Одеси керував висадкою першого на Чорному морі десанту в p-ні Григорівки( верес. 1941). Командувач Азов, військ, флотилії з жовт. 1941 р. Під час Керченсько-Феодосійської десантної операції( груд. 1941) організував силами флотилії висадку на Керченський п-в десанту. Улітку 1942 р. флотилія під його командуванням допомагала в-ськам Півд. і Півн.-Кавказького ф-нтів. У сер. 1942 р. призначений заступником командувача Новорос. оборонного р-ну. З лют. 1943 р. знову командував Азов, військ, флотилією, яка успішно підтримувала в-ська Півн.-Кавказького ф-нту, брала участь у визволенні Бердянська. У Керченсько-Ельтигенській десантній операції( листоп.— груд. 1943) керував висадкою мор. десанту, переправою в-ськ 56-ї армії через Керченську протоку в Крим. З квіт. 1944 р. командував Дунайською військ, флотилією, брав участь у Яссько- Кишинівській операції. Флотилія сприяла в-ськам 2-го і 3-го Укр. ф-нтів у Белградській і Будапештській операціях, визволенні столиць Югославії та Угорщини. З січ. 1945 р. командував ескадрою Чорномор. флоту. Протягом 1948— 55 pp. займав посади начальника штабу, командувача Чорномор. флоту. З черв. 1955 р.— 1-йзаступник головнокомандувача, з січ. 1956 до січ. 1982 р.— головнокомандувача Військ.-мор. флоту і заступник міністра оборони СРСР. У повоєн. період зробив значний внесок у розвиток і будівництво ВМ Ф. Нагороджений 6 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 4 орденами Червоного Прапора, орденами Ушакова 1-го та 2-го ступеня, Кутузова 1-го ступеня, Червоної Зірки, « За службу Батьків