Енциклопедичний довідник 161
щині в Збройних Силах С Р С Р » 3-го ступеня, медалями, іноземними орденами. Помер 13.05.1988 р. Похований у Москві.
Г О Ф М А Н Карл( р. н. невід.— 1920)— австр. і укр. військ, діяч, отаман( майор) УГА, За походженням австрієць. У роки Першої світової війни— офіцер австр. армії. З листоп. 1918 р. командував арм. групою « Рудки »( група Гофмана), яка відзначилася в боях з пол. армією за Львів( див. Українсько-польська війна 1918— 19 pp.). В лют. 1918 р. галицькі частини під командуванням Г., прорвавши оборону пр-ника і розвиваючи наступ, зайняли населені пункти Поріччя, Долиняни, Вовчухи, Милятин, Бар та Довгомостиськ, чим значною мірою прискорили успішне завершення першого етапу Вовчухівської операції 1919 р. В черв. 1919 р. очолив новосформовану Самарську( восьму) бригаду УГА. Розстріляний більшовиками у квіт. 1920 р. в Одесі.
Г О Ф М А Н Петер( 1865— 1938)— австр. військ, діяч, генерал, учасник Першої світової війни. В 1914— 15 pp.— командувач корпусу австр. армії, до складу якого входив Легіон УСС. В 1918 р.— головнокомандувач австр. в-ськ в Україні.
ГРАВЕЦЬ Омелян( псевд. Батько)( 1909— 44)— укр. військ, і політ, діяч, полковник УПА. Н. в Чесанові на галицько-холм. прикордонні. В 1938— 39 pp.— організатор і техн. виконавець відомих демонстрацій укр. населення, спрямованих проти пол. окупаційного режиму. В 1939 р. заарештований пол. поліцією. У верес. 1939 р. був звільнений з ув’ язнення і повернувся на Холмщину. В 1939— 41 pp.— керівник підпільного зв’ язку проводу О У Н з осередками організації на укр. землях. З 1941 р. Г.— член головного військ, штабу ОУН, провідник ген. округи ОУ Н на східноукр. землях. Влітку 1943 р. призначений командиром групи в-ськ « УПА- Північ ». Загинув у бою з регулярними частинами Рад. армії на Вінниччині.
Г РЕ Б Е Н Ю К Семен— греко-католицький священик. У 1919 р. служив при штабі військ, формування січових стрільців. Крім ведення церковної служби збирав списки полеглих стрільців, щоб передати звістку про них їхнім рідним.
ГРЕК ОВ( Греків) Олександр Петрович( 1875— 1958)— військ, міністр Директорії УН Р( 1919), генерал-хорунжий. Н. 21.11.1875 р. у Глухів. повіті Черніг. губернії. Закінчив юрид. ф-т Моск. ун-ту( 1897), Моск. військ, училище( 1899) і Миколаїв, академію Ген. штабу( 1905) по 1-му розряду в чині штабс-капітана гвардії. Проходив службу на посадах командира роти, старшого ад’ ютанта штабів гренадер, і піхот. дивізій, помічника старшого ад ' ютанта штабу Петерб. військ, округу. У роки Першої світової війни— начальник штабу піхот. дивізії, командир полку 1-ї гвард. дивізії, начальник штабу 6-го арм. корпусу. Генерал-майор рос. армії. У листоп. 1917 р. поступив на службу до укр. армії командиром 2-ї Сердюцької дивізії. З січ. 1918 р.— начальник штабу Київ, військ, округу, потім— заступник військ, міністра У Н Р О. Жуковського. За часів Гетьманату звільнився з армії, намагався створити « Український офіцерський союз « Батьківщина ». У лип. 1918 р. був заарештований. До військ, служби повернувся після приходу до влади Дирек