Енциклопедичний довідник 13
А В Р А Т И Н С Ь К И Й ( Гавратинський ) Степан ( р . н . невід .— 1651 ) — тростянецький сотник . Учасник початкового етапу Нац . -визв. війни укр . народу сер . 17 ст . під проводом Б . Хмельницького . У лют . 1651 р . брав участь в обороні м . Красного на Поділлі . Виніс із поля бою тіло Д . Нечая . Взятий у полон і за наказом польного гетьмана М . Калиновського розстріляний під Мурахвою .
А В С Т Р ІЙ С Ь К А С П А Д Щ И Н А — війна за А . с . ( 1740 — 48 ), яка велася між коаліціями європ . держав : Францією , Пруссією , Баварією , Іспанією , Саксонією , П ’ ємонтом та Неаполіт . королівством з однієї сторони і Австрією , Англією , Чехією , Угорщиною , Нідерландами , Сілезією і Росією — з другої за поділ австр . володінь . Була результатом торг , і колоніального суперництва серед європ . держав . Приводом до неї стала суперечка через т . зв . А . с . ( після смерті в 1740 р . імператора « Священної Римської імперії » Карла V I ). Включала дві Сілезькі війни — першу ( 1740 — 42 ) і другу ( 1744 — 45 ), що не вирішили суперечностей між європ . державами . Завершилася Ахенським мирним договором 1748 p ., у результаті якого майже вся Сілезія перейшла до Пруссії . Війна засвідчила кризу панівної в Зах . Європі кордонної стратегії і лінійної тактики .
А В С Т Р О - Н ІМ Е Ц Ь К И Й Д О Г О В ІР 1879 p .— союз між Австро-Угорщиною і Німеччиною , підписаний у Відні 7.10 ; спрямований головним чином проти Росії і Франції ; став основою Троїстого союзу 1882 р .
А В С Т Р О - Т У Р Е Ц Ь К І В ІЙ Н И 16 — 18 ст .— за гегемонію в Півд . -Сх. і Центр . Європі , головним чином за півн . частину Балкан , п-ва і територію Угор . королівства . Почалися вторгненням турків на території Сербії та Угорщини в 1521 — 26 pp . Заг . підсумком воєн 1540 — 47 , 1551 — 62 , 1566 — 68 , 1592 — 1606 , 1660 — 64 pp . був поділ Австрією і Туреччиною земель Угор . королівства . У війні 1683 — 99 pp . з антитур . коаліцією ( Австрія , Польща , Венеція , з 1686 — Росія ) Осман . імперія втратила чималі території в Європі . Такий же підсумок мала війна 1716 — 18 pp . Значну роль у цих війнах відіграло укр . козацтво , що виступало проти турків на боці коаліції . А . -т. в . 1737 — 39 , 1788 — 90 pp . ( збіглися в часі з рос . -тур. війнами 1735 — 39 і 1787 — 91 ) закінчилися невдало для Австрії ( утратила частину Сербії і Валахії ). У цілому А . -т. в . сприяли послабленню Туреччини і формуванню багатонац . Австро-Угорщини .
А В С Т Р О - У Г О Р Щ И Н А , А В С Т Р О - У Г О Р С Ь К А ІМ П Е Р ІЯ — двоєдина держава , що утворилася внаслідок укладення компромісної угоди між 2 частинами Австр . імперії — Австрією та Угорщиною ( т . зв . австро-угор . компроміс ) у 1867 р . Територія становила 676 545 км2 . Населення — бл . 50,5 млн чол ., у тому числі бл . 4,2 млн українців ( 1908 ). У сер . 19 ст . багатонац . Австр . імперія перебувала у стані глибокої кризи . Особливо відчутними стали її прояви під час революційних подій 1848 — 49 pp . Щ е більше суперечності в А . -У. загострились після поразки Відня у австро-прусськ . війні 1866 р . За цих умов реальною стала загроза розпаду імперії Габсбургів . Аби запобігти цьому , австр . уряд запропонував укладення угоди , яка б