Енциклопедичний довідник 13
А В Р А Т И Н С Ь К И Й( Гавратинський) Степан( р. н. невід.— 1651)— тростянецький сотник. Учасник початкового етапу Нац.-визв. війни укр. народу сер. 17 ст. під проводом Б. Хмельницького. У лют. 1651 р. брав участь в обороні м. Красного на Поділлі. Виніс із поля бою тіло Д. Нечая. Взятий у полон і за наказом польного гетьмана М. Калиновського розстріляний під Мурахвою.
А В С Т Р ІЙ С Ь К А С П А Д Щ И Н А— війна за А. с.( 1740— 48), яка велася між коаліціями європ. держав: Францією, Пруссією, Баварією, Іспанією, Саксонією, П’ ємонтом та Неаполіт. королівством з однієї сторони і Австрією, Англією, Чехією, Угорщиною, Нідерландами, Сілезією і Росією— з другої за поділ австр. володінь. Була результатом торг, і колоніального суперництва серед європ. держав. Приводом до неї стала суперечка через т. зв. А. с.( після смерті в 1740 р. імператора « Священної Римської імперії » Карла V I). Включала дві Сілезькі війни— першу( 1740— 42) і другу( 1744— 45), що не вирішили суперечностей між європ. державами. Завершилася Ахенським мирним договором 1748 p., у результаті якого майже вся Сілезія перейшла до Пруссії. Війна засвідчила кризу панівної в Зах. Європі кордонної стратегії і лінійної тактики.
А В С Т Р О- Н ІМ Е Ц Ь К И Й Д О Г О В ІР 1879 p.— союз між Австро-Угорщиною і Німеччиною, підписаний у Відні 7.10; спрямований головним чином проти Росії і Франції; став основою Троїстого союзу 1882 р.
А В С Т Р О- Т У Р Е Ц Ь К І В ІЙ Н И 16— 18 ст.— за гегемонію в Півд.-Сх. і Центр. Європі, головним чином за півн. частину Балкан, п-ва і територію Угор. королівства. Почалися вторгненням турків на території Сербії та Угорщини в 1521— 26 pp. Заг. підсумком воєн 1540— 47, 1551— 62, 1566— 68, 1592— 1606, 1660— 64 pp. був поділ Австрією і Туреччиною земель Угор. королівства. У війні 1683— 99 pp. з антитур. коаліцією( Австрія, Польща, Венеція, з 1686— Росія) Осман. імперія втратила чималі території в Європі. Такий же підсумок мала війна 1716— 18 pp. Значну роль у цих війнах відіграло укр. козацтво, що виступало проти турків на боці коаліції. А.-т. в. 1737— 39, 1788— 90 pp.( збіглися в часі з рос.-тур. війнами 1735— 39 і 1787— 91) закінчилися невдало для Австрії( утратила частину Сербії і Валахії). У цілому А.-т. в. сприяли послабленню Туреччини і формуванню багатонац. Австро-Угорщини.
А В С Т Р О- У Г О Р Щ И Н А, А В С Т Р О- У Г О Р С Ь К А ІМ П Е Р ІЯ— двоєдина держава, що утворилася внаслідок укладення компромісної угоди між 2 частинами Австр. імперії— Австрією та Угорщиною( т. зв. австро-угор. компроміс) у 1867 р. Територія становила 676 545 км2. Населення— бл. 50,5 млн чол., у тому числі бл. 4,2 млн українців( 1908). У сер. 19 ст. багатонац. Австр. імперія перебувала у стані глибокої кризи. Особливо відчутними стали її прояви під час революційних подій 1848— 49 pp. Щ е більше суперечності в А.-У. загострились після поразки Відня у австро-прусськ. війні 1866 р. За цих умов реальною стала загроза розпаду імперії Габсбургів. Аби запобігти цьому, австр. уряд запропонував укладення угоди, яка б