14 Історія війн і збройних конфліктів в Україні :
надавала Угорщині значних автономних прав . За цією угодою Австр . імперія була перетворена на двоєдину ( дуалістичну ) державу , яка дістала назву Австро-Угорщина і складалася з 2 частин , що були розділені р . Лейтою : Австрії ( Цислейтанії ) та Угорщини ( Транслейтанії ). До складу Австрії входили власне австр . землі , Чехія ( Богемія ), Моравія , Сілезія , Далмація , Істрія , Трієст , а також Галичина та Буковина . Угорщина ( т . зв . землі корони св . Стефана ), крім власне угор . земель , включала також Словаччину , Банат і Воєводину , Хорватію і Славонію , Трансільванію , Закарп . Україну . Вона дістала політ , і адмін . автономію , власний уряд і парламент — сейм . В А . -У . було запроваджено нову конституцію . На чолі А . -У . стояв австр . імператор з династії Габсбургів , який одночасно носив титул короля Угорщини . 21.12.1867 р . імператор Франц-Иосиф І ( 1848 — 1916 ) затвердив австро-угор . угоду і конституцію А . -У. Згідно з її положеннями утворювався рейхсрат — двопалатний парламент , що складався з палати панів та палати депутатів . До палати панів , крім спадкових членів , імператор міг призначати пожиттєвих членів . Ними , зокрема , були митрополит гр . -католицької церкви А . Шептицький та відомий укр . письменник В . Стефаник . Укр . населення А . -У. у 1910 р . становило 8 % заг . кількості мешканців імперії і проживало на території Галичини , Буковини та Закарпаття . Його політ , становище було вкрай тяжким . На Закарпатті існування українців взагалі не визнавалося угор . владою . У 1868 р . сейм у Будапешті оголосив усе населення краю єдиною угор . нацією . На Буковині та в Галичині становище було дещо кращим . Тут виникли й успішно розвивалися укр . культ . -просвітницькі організації ( т-во « П р о світа », Наук , т-во ім . Т . Шевченка та ін .), були укр . представники у провінційних сеймах . Однак і тут українці були в нерівноправному становищі . В Галичині влада фактично належала полякам , а на Буковині — німцям та рум . боярам . Офіційною мовою в Галичині була пол ., а на Буковині — нім . Зовн . політика А . -У . після поразок у війнах з Пруссією та Італією була спрямована головним чином на Балкани . У 1878 р . австро-угор . в-ська окупували Боснію і Герцеговину , яка була анексована 5.10.1908 р . Це викликало загострення відносин А . -У. з Росією , результатом чого було укладення 7.10.1879 р . таємної угоди з Німеччиною , до якої у 1882 р . приєдналася Італія . Так було оформлено Троїстий союз , спрямований проти Росії та Франції . 28.06.1914 р . у Сараєві було вбито наступника австр . престолу ерцгерцога Франца Фердінанда , що стало приводом до початку Першої світової війни . 28.07.1914 р . А . -У. оголосила війну Сербії , а 6.08 — Росії . В союзі з Німеччиною , Болгарією та Туреччиною А . -У. впродовж 1914 — 18 pp . вела воєн , дії проти країн Антанти , які закінчилися крахом імперії . У жовт .— листоп . 1918 р . на її землях утворилися самостійні держави : Австрія , Угорщина , Чехословаччина , Королівство сербів , хорватів і словенців ( Югославія ), З У Н Р . Частина колишніх територій А . -У . відійшла до Італії , Румунії , Польщі .
А В Т О М А Т К У Р С У — пристрій , що входить до бортового навігац . комплексу Л А . Призначений для подання керівних сигналів на виконавчі кермові механізми