12 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
посадки на воду. Це водонепроникна оболонка, яка заповнюється на воді газом чи повітрям. А. р. ч. є особистого або групового користування. Останні мають вітрило або підвісний мотор, запас їжі та води, автоматичний радіомаяк та ін.
А В ІА Ц ІЙ Н І б о є п р и п а с и— авіац. бомби, разові бомбові касети, разові бомбові зв’ язки( обладнання, у яких кілька авіац. бомб пов’ язані в одну підвіску), запалювальні баки, патрони авіац. кулеметів та снаряди гармат, бойові частини авіац. ракет, авіац. міни, авіац. сигнали та фотобомби, патрони та ін.
А В ІА Ц ІЯ( фр. aviation, від лат. avis— птах)— поняття, пов’ язане з польотами в атмосфері апаратів, тяжчих за повітря. А. називають також організацію( службу), що використовує для польотів ці апарати. Розрізняють цив. і військ. А. Останній термін у ряді країн( у т. ч. в Україні) ідентичний поняттю ВПС. Основа розвитку техн. засобів авіації— ряд наук, дисциплін: аеродинаміка, теорія двигунів та ін.; основи застосування— літаководіння, тактика В П С та ін. Практично авіація стала розвиватися на поч. 20 ст. Перші успішні короткотривалі польоти( до 1 хв) літака амер. механіків братів У. і О. Райтів із двигуном внутр. згоряння— 1903 р. Слідом за цим у Європі, головним чином у Франції, будують літаки А. Сан- тос-Дюмон, Ф. Фербер та ін. У Росії в 1909— 14 pp. з’ явилися літаки Я. Гак- келя, Д. Григоровича, І. Сікорського та ін. Із сер. 20-х pp. у літакобудуванні почали використовувати дюралюмін( перші рад. суцільнометалеві літаки побудовані А. Туполєвим у 1924— 25 pp.); до сер. 30-х pp. відбувся остаточний перехід від біплана до моноплана. У кін. 30-х pp. з’ явився реактивний двигун. На поч. 50-х pp. реактивні літаки стали використовувати й у цив. авіації, широко розвивалося вертолітобудування, у В П С з’ явилися надзвукові літаки. До поч. 90-х pp. серійні літаки досягли швидкості 3000— 3500 км / год, стелі понад ЗО км і дальності до 15 000 км.
V
А В ІА Ц ІЯ В ІЙ С Ь К О В А— призначена для дій сумісно з ін. видами З С та
самостійно. На озброєнні авіац. частин є літаки та вертольоти. Основа бойової могутності А. в.— надзвукові, усепогодні літаки, оснащені різноманітним бомбардувальним, ракет, та арт. озброєнням. Залежно від призначення військ. А. в. поділяють на операт., такт, та арм. В окремих частинах( підрозділах) можуть бути літаки( вертольоти) спец, призначення. Відповідно до бойових завдань та характеру дій А. в. поділяється за родами на бомбардувальну, штурмову, винищувальну, розвід, та трансп.
А В ІА Ц ІЯ М О Р С Ь К А— рід сил В М Ф( B M C). Складається з частин мор. ракетоносної авіації, протичовнової, винищувальної, штурмової та ін. видів авіації.
А В ІА Ц ІЯ П П О— рід в-ськ П П О. Складається з частин винищувальної авіації і підрозділів військ.-трансп. авіації і вертольотів.
А В Р А Л( англ. over all— нагору всі)— робота на кораблі, виконувана одночасно всім чи майже всім особовим складом, що викликається спец, сигналом і командою « усі нагору ».