12 Історія війн і збройних конфліктів в Україні :
посадки на воду . Це водонепроникна оболонка , яка заповнюється на воді газом чи повітрям . А . р . ч . є особистого або групового користування . Останні мають вітрило або підвісний мотор , запас їжі та води , автоматичний радіомаяк та ін .
А В ІА Ц ІЙ Н І б о є п р и п а с и — авіац . бомби , разові бомбові касети , разові бомбові зв ’ язки ( обладнання , у яких кілька авіац . бомб пов ’ язані в одну підвіску ), запалювальні баки , патрони авіац . кулеметів та снаряди гармат , бойові частини авіац . ракет , авіац . міни , авіац . сигнали та фотобомби , патрони та ін .
А В ІА Ц ІЯ ( фр . aviation , від лат . avis — птах ) — поняття , пов ’ язане з польотами в атмосфері апаратів , тяжчих за повітря . А . називають також організацію ( службу ), що використовує для польотів ці апарати . Розрізняють цив . і військ . А . Останній термін у ряді країн ( у т . ч . в Україні ) ідентичний поняттю ВПС . Основа розвитку техн . засобів авіації — ряд наук , дисциплін : аеродинаміка , теорія двигунів та ін .; основи застосування — літаководіння , тактика В П С та ін . Практично авіація стала розвиватися на поч . 20 ст . Перші успішні короткотривалі польоти ( до 1 хв ) літака амер . механіків братів У . і О . Райтів із двигуном внутр . згоряння — 1903 р . Слідом за цим у Європі , головним чином у Франції , будують літаки А . Сан- тос-Дюмон , Ф . Фербер та ін . У Росії в 1909 — 14 pp . з ’ явилися літаки Я . Гак- келя , Д . Григоровича , І . Сікорського та ін . Із сер . 20-х pp . у літакобудуванні почали використовувати дюралюмін ( перші рад . суцільнометалеві літаки побудовані А . Туполєвим у 1924 — 25 pp .); до сер . 30-х pp . відбувся остаточний перехід від біплана до моноплана . У кін . 30-х pp . з ’ явився реактивний двигун . На поч . 50-х pp . реактивні літаки стали використовувати й у цив . авіації , широко розвивалося вертолітобудування , у В П С з ’ явилися надзвукові літаки . До поч . 90-х pp . серійні літаки досягли швидкості 3000 — 3500 км / год , стелі понад ЗО км і дальності до 15 000 км .
V
А В ІА Ц ІЯ В ІЙ С Ь К О В А — призначена для дій сумісно з ін . видами З С та
самостійно . На озброєнні авіац . частин є літаки та вертольоти . Основа бойової могутності А . в .— надзвукові , усепогодні літаки , оснащені різноманітним бомбардувальним , ракет , та арт . озброєнням . Залежно від призначення військ . А . в . поділяють на операт ., такт , та арм . В окремих частинах ( підрозділах ) можуть бути літаки ( вертольоти ) спец , призначення . Відповідно до бойових завдань та характеру дій А . в . поділяється за родами на бомбардувальну , штурмову , винищувальну , розвід , та трансп .
А В ІА Ц ІЯ М О Р С Ь К А — рід сил В М Ф ( B M C ). Складається з частин мор . ракетоносної авіації , протичовнової , винищувальної , штурмової та ін . видів авіації .
А В ІА Ц ІЯ П П О — рід в-ськ П П О . Складається з частин винищувальної авіації і підрозділів військ . -трансп . авіації і вертольотів .
А В Р А Л ( англ . over all — нагору всі ) — робота на кораблі , виконувана одночасно всім чи майже всім особовим складом , що викликається спец , сигналом і командою « усі нагору ».