154 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
полку. В 1669 р. у Г. був обраний гетьманом Д. Многогрішним для укладання Глухів. статей 1669 р. У 1708— 22 і 1727— 34 pp. Г.— гетьманська столиця, а в 1722— 27 і 1764— 86 pp.— місце перебування Малорос, колегії. В лют. 1750 р. у Г. відбулась Глухів. рада, на якій гетьманом Лівобережної України обрано К. Розумовського. У Г. народились видатні укр. композитори М. Березовський, Д. Бортнянський, художники А. Лосенко, М. Мурашко.
ГЛ УХІВСЬК А РАДА 1750, 1763 pp.— зібрання козацької старшини, пов’ язані з обранням гетьмана і діяльністю К. Розумовського. 16.01.1750 р. за наказом імператриці Єлизавети Петрівни в Глухів( нині Сум. обл.) прибув генерал-майор граф І. Гендриков з жалуваною грамотою і вимогою до верхівки старшини підписати « Прошення » про обрання гетьманом К. Розумовського. Урочисте обрання( елекція) гетьмана відбулося 22.02 в присутності ген. і полкових старшин, бунчукових і військ, « товаришів », ін. представників укр. соц. еліти, а також вищого православного духовенства на чолі з київ, митрополитом Тимофієм Щербацьким і трьома єпископами. Тим самим було вдруге відновлено ін-т гетьманства, скасований у 1734 р. У 1763 р. К. Розумовський, після участі в двірцевому перевороті у Петербурзі( 1762), повернувся до Глухова. Тут гетьман і вищі посадові особи його адміністрації підготували на ім’ я імператриці Катерини II дві чолобитні. Одна з них стосувалася поліпшення вищої освіти в Гетьманщині, а саме: передбачалося перетворити Києво-Могилянську академію на ун-т і заснувати ун-т у Батурині. У другій чолобитній було клопотання про відновлення давніх прав України та визнання спадковості гетьманства за родиною Розумовських. Такі заходи викликали гостре невдоволення Катерини II і дали їй привід для остаточного скасування влади гетьмана та перетворення Малоросії на одну з провінцій Рос. імперії.
ГО ГО Л Ь Ілля( р. н. невід.— 1649)— козацький полковник, сподвижник гетьмана Б. Хмельницького. Походив з козацької родини. На поч. 1648 р. приєднався до повстанського в-ська. Навесні 1649 р. Г. був посланий Б. Хмельницьким на чолі 12-тис. загону на допомогу білорус, повстанцям. У ході боїв, завдавши поразки лит. армії Я. Радзивілла, примусив її відступити в р-н м. Речиці. Протягом майже трьох місяців в-ська під командуванням Г. вели героїчну боротьбу проти загарбників. Лише в черв. лит. в-ська, отримавши значні підкріплення, змогли перейти в наступ. 17( 27). 07.1649 р. 7-тис. загін Г. був оточений ворожими частинами біля с. Загалля( тепер Республіка Білорусь). Сам Г. і майже всі козаки загинули у бою.
ГОГОЛЬ Остап( р. н. невід.— 1679)— укр. військ, діяч доби Хмельниччини та Руїни. Родом з Волині. До 1648 р.— ротмістр хоругви « панцерних козаків » в Умані. Після Корсунської битви 1648 р. перейшов на бік повстанців і був призначенийгетьманом Б. Хмельницьким уман., а з 1654 р.— поділ, полковником. У 1658 р. намагався вигнати моск. залоги з Києва. Прихильник гетьмана П. Тетері. У 1663 р. Г. як полковник брацл. брав участь у поході в-ськ П. Тетері та пол. армії під командуванням Яна II Казимира у Лівобережну Україну. На поч. 1664 р. оголосив