Енциклопедичний довідник 155
себе підданим моск. царя. Згодом активно підтримував гетьмана П. Дорошенка. В 1671— 74 pp.— наказний гетьман Правобережної України. Зневірившись у боротьбі з пол. та моск. загарбниками, постригся у ченці Межигірського монастиря, де 9.01.1679 p. jiOMep. За деякими даними, похований у Києві.
Г О Л И Й Гнат( р. н. і см. невід.)— запорозький козак, один із керівників гайдамацького руху на Правобережній Україні, зокрема в p-ні Чорного Лісу. В 30— 40-х pp. 18 ст. організував у верхів’ ї р. Інгул гайдамацький загін, який здійснював напади на маєтки пол. шляхти. В 1741 р. стратив у с. Степашках на Вінниччині( тепер село Гайсин. р-ну Вінницької обл.) колишнього гайдамацького ватажка І. Чалого, якийперейшов на службу до пол. шляхти. Загін Г. діяв в околицях Тульчина, Немирова, Звенигородки до 1748 р. Про героїчну боротьбу Г. проти пол. поневолювачів складено народні пісні. Яскравий образ Г., борця за волю України, відтворив у іст. драмі « Сава Чалий » визначний укр. драматург І. Карпенко-Карий.
ГО Л О ВА Т И И Антін( Антон) Андрійович( 1744— 97)— укр. військ, діяч, козацький старшина, кошовий отаман Чорномор. козацького в-ська( 1797; за ін. даними— 1796— 97). Навчався у Київ, академії. В період існування Нової Січі— полковий старшина, писар полкової канцелярії. Після зруйнування Запорозької Січі( 1775)— капітан рос. армії. В 1787 р. Г. разом із запорозьким старшиною С. Білим сформував в-сько вірних козаків, яке в 1788 р. було перейменоване у Чорномор. козацьке в-сько. Займав у цьому в-ську посаду військ, судді, а в 1797 р.( за ін. даними— 1796) обраний кошовим отаманом. Під час рос.-тур. війни 1787— 91 pp. і перського походу 1796— 97 pp. Г. командував козацькими полками, які брали участь у боях проти турків і персів.
ГО Л О В А Т И И Павло( бл. 1716— 95)— укр. військ, діяч, останній кошовий суддя( див. Військовий суддя) Нової Січі. Після зруйнування в 1775 р. рос. в-ськами Запорозької Січі Г. був заарештований і засланий у Тобольськ. Відбував ув’ язнення у Знаменському монастирі, де і помер.
Г О Л О В А Ц ЬК И Й Петро( р. н. невід.— черв. 1651)— укр. військ, діяч сер. 17 ст., полковник переясл. Походив із шляхетського роду на Поліссі. Служив жовніром пол. шляхетської хоругви, яка стояла залогою у фортеці Кодак. У лип. 1648 р. став організатором сел. повстання проти пол. загарбників( у Черніг.- Сівер. воєводстві). Загони на чолі з Г., які нараховували бл. 25 тис. повстанців, визволили Стародуб і ін. північноукр. міста і розпочали наступ на Білорусь. Згодом, за наказом Б. Хмельницького, Г. вів боротьбу проти пол. в-ськ на Волині. У 1648 р. очолював козацькі частини під час походу укр. армії під проводом Б. Хмельницького у Галичину, При облозі Львова вів від імені гетьмана переговори з львів. міщанами. В жовт.— листоп. 1648 р. під час облоги Замостя належав до тієї частини старшини, яка вимагала від гетьмана не укладати перемир’ я з Польщею і продовжувати воєн, дії. У 1649 р. брав участь у боях проти пол.-лит. в-ськ на Чернігівщині і на території Великого князівства Лит. Загинув у Берестецькій битві 1651 р.