Енциклопедичний довідник 153
йшов на сторону рос. в-ськ в p-ні Ізмаїла. За це тур. уряд жорстоко помстився укр. населенню в Добруджі. Після війни Г. було присвоєно звання полковника і доручено сформувати Азов, козаче в-сько. В 1852— 53 pp. Г.— наказний отаман цього в-ська. Вийшовши у відставку, проживав разом із сім’ єю у своєму маєтку у с. Новопетропавлівка Олександрівського повіту Катериносл. губернії.
ГЛАДКИИ Матвій( р. н. невід.— 8( 18). 05.1652)— укр. військ, діяч, полковник Миргород., фундатор церкви у Миргороді, учасник Корсунської 1648 р. і Пилявецької 1648 р. битв, походів на Львів і Замостя. Восени 1648 р. керував козацькими в-ськами, які вели боротьбу проти пол.-лит. частин на північноукр. землях і в Білорусі. В груд. 1648 р. Г. з Б. Сокальським були послані гетьманом Б. Хмельницьким на елекційнийсейм у Варшаву. Під час Берестецької битви 1651 p., коли татари взяли у полон Б. Хмельницького, виконував обов’ язки наказного гетьмана. Будучи незгідним з умовами Білоцерк. мирного договору 1651 р. і вимагаючи продовження воєн, дій, разом з козацькими загонами Л. Мозирі та Бугая протидіяв вступові пол. в-ськ на територію Гетьманщини. Схоплений і страчений 8( 18). 05.1652 р. разом з Л. Мозирою і А. Хмелецьким на вимогу укр.-пол. військ, комісії( С. Аксак, К. Завіша, С. Маховський, С. Лянцкоронський), яка наглядала за дотриманням умов договору. « Літопис Самовидця » містить свідчення про те, що Г. після битви під Берестечком намагався захопити гетьманську владу. Похований у с. Миргородці недалеко від Миргорода.
ГЛОБА Іван( р. н. невід.— 1791)— останній військ, писар Запорозької Січі( 1765— 75). Після зруйнування Січі( 1775) Г. був заарештований і засланий до Туруханська Тобольської губернії.
ГЛ У Х( Глухий) Йосип( р. н. і см. невід.)— уман. полковник( 1648— 54). Восени 1648 р. Г. після загибелі І. Ганжі призначений уман. полковником. У 1649 р. брав участь у всіх битвах укр. армії проти пол. загарбників. У берез. 1651 р. Г. на чолі 10-тис. козацького загону розбив пол. в-ська під Липовцем( тепер Вінницька обл.) і примусив коронного гетьмана М. Калиновського зняти облогу Вінниці, яку обороняв полковник І. Богун. Учасник Берестецької битви 1651 р. З і своїм полком наздогнав під Синіми Водами крим. татар, які покинули поле битви під Берестечком і почали грабувати Україну, та розбив один з їхніх загонів. Разом із М. Гладким, Л. Мозирою, А. Хмелецьким належав до старшинської опозиції, яка не визнавала умов Білоцерк. мирного договору 1651 p., і перешкоджав вступу пол. в-ськ на Правобережну Україну. Брав участь у Батозькій битві 1652 р. і поході укр. в-ськ на чолі з Т. Хмельницьким у Молдавію в 1653 р. В січ. 1654 р. на Переясл. Раді відмовився разом із полковником І. Богуном присягнути на вірність моск. царю. В січ. 1655 р. спільно з І. Богуном обороняв Умань від пол. в-ськ. Подальша доля невідома.
Г Л У Х ІВ— місто, центр Глухів. р-ну Сум. обл. на р. Єсмань( притока р. Сейм). Перша згадка про Г. міститься в Іпатіївському літописі( під 1152). В И пол. 14— 15 ст.— центр Глухів. князівства. З 1648 р.— сотенне м-ко Ніжин.