152 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
гноблення, розпалюючи розбрат в Україні, моск. царат обмежував її суверенні здобутки, підпорядкував внутр. життя Гетьманщини своїм самодерж. інтересам. Г. с. називали або іменем гетьмана, який підписав їх, або за місцем, де було прийнято документ. Відомі статті Переяславські 1659 р. Ю. Хмельницького, Батуринські 1663 p. І. Брюховецького, Глухівські 1669 р. Д. Многогрішного, Конотопські 1672 р. та Переяславські 1674 p. І. Самойловича, Коломацькі 1687 р. І. Мазепи, Решетилівські 1709 p. І. Скоропадського, « Рішительні( конфірмовані) пункти » 1728 р. Д. Апостола.
ГИРЯ( Гира) Іван( р. н. невід.— 1655)— укр. військ, діяч, полковник білоцерк.( 1648— 49, за ін. даними— 1652— 55). В 20— 30-х pp. 17 ст. запорозький полковник і військ, суддя. Учасник Нац.-визв. війни укр. народу сер. 17 ст., в ході якої очолював Білоцерк. полк. Брав участь у багатьох битвах проти пол. загарбників. Помер під час епідемії чуми в Умані.
_ »» _ _
ГІРЕІ( Гереї, Гераї)— династія крим. ханів( 15— 18 ст.). В 1449 р. засновник
династії Г. Хаджі-Гірей, скориставшись занепадом Золотої Орди, проголосив незалежність Крим, ханства. В 1475 р. син Хаджі Г. хан Менглі-Гірей був змушений визнати себе васалом тур. султана. Резиденцією Г. було спочатку м. Солхат( Старий Крим), а згодом— Бахчисарай. Влада Г. обмежувалася впливом великих феодальних родів( Ширин, Барин, Кипчак, Аргин та ін.), які відігравали значну роль у політ, житті Крим, ханства і нерідко вступали у відкриту боротьбу проти династії. Г. організовували і очолювали постійні грабіжницькі напади на Україну. На поч. Нац.-визв. війни укр. народу сер. 17 ст. хан Іслам-Гірей III вступив у союз з гетьманом України Б. Хмельницьким, але, щоб не допустити вирішальних перемог укр. армії, зраджував під час Зборівської 1649 p., Берестецької 1651 р. і Жванецької 1653 р. битв. Після захоплення Криму Рос. імперією в 1783 р. останній крим. хан Шагін-Гірей був змушений зректися престолу і виїхати до Туреччини.
ГІРНЯК Никифор( 1885— 1962)— укр. військ, діяч, сотник УСС, отаман УГА. Н. на Станіславщині( тепер Ів.-Франк. обл.). Викладав у Рогатинській гімназії. На поч. Першої світової війни— командир сотні Легіону УСС. З 14.03.1915 р. призначений комендантом коша УСС, який очолював до 1.11.1918 р. В сер. жовт. 1918 р. делегований від УСС до складу Укр. гетьманського військ, комісаріату, який діяв у Львові. Учасник укр.-пол. війни 1918— 19 pp. В груд. 1919 р. Г. очолював Вінницький ревком УГА, брав участь у створенні Червоної УГА. Після завершення укр. нац.-визв. змагань 1917— 21 pp. емігрував у СШ А. Автор спогадів « Червона УГА ».
U о
ГЛАДКИИ Йосип Михайлович( 1789— 1866)— останній кошовий Задунайської Січі. Н. в с. Мельниках на Черкащині. Працював у Одесі, а звідти перебрався на Задунайську Січ і вступив до козацтва. Був обраний курінним, а пізніше— кошовим отаманом. 18( 30). 05.1828 р. під час рос.-тур. війни 1828— 29 pp. на чолі невеликого козацького загону( 500 чол.), забравши клейноди і військ, скарб, пере