Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 134

Енциклопедичний довідник
131
в’язень пол. концтабору Береза Картузька. Після звільнення влітку 1935 р. В. ідео­
логічний референт Крайової екзекутиви О У Н на Півн.-Зах. укр. землях. Неоднора­
зово заарештовувався пол., рад. і нім. окупаційною владою. В 1941— 43 pp. В.
очолював політ.-виховний відділ Крайового військ, штабу УПА, а з весни 1943 р.—
запілля (тил) УПА. В 1943 р. головував на І конференції Антибільшовицького блоку
народів. 11— 15.07.1944 р. голова Великого збору УГВР. Загинув у бою з рад.
каральними частинами в серп. 1944 р. біля с. Гаї Вижні на Дрогобиччині.
В О Л Х В И — у Київ. Русі (дохристиянський період) служителі поганського
релігійного культу. Вважалося, що В. мали вплив на сили природи, вміли пророкува­
ти майбутнє і лікувати людей. Найдавніша згадка про В. належить до 912 p., міститься
розповідь про провіщення близької смерті князеві Олегу. Чинили опір запроваджен­
ню християнства у Київ, державі. Брали участь у Київ, повстанні 1068 p., на чолі
якого намагалися стати і використати для боротьби проти поширення християнства.
Діяння В. (ворожба, чаклунство) переслідувалися з боку держави.
В О Р О Т И Н С Ь К И И Іван Михайлович (р. н. невід.— 1535) — воєвода в
рос.-лит. війнах кін. 15 — І чв. 16 ст. і у воєн, діях проти Криму.
В О Р О Ш И Л О В Климент Єфремович (1881— 1969) — маршал Рад. Союзу
(1935), Герой Рад. Союзу (1956, 1968), Герой Соціалістичної Праці (1960).
Н. у с. Верхньому (тепер у складі м. Лисичанська Луган. обл.). З 1918 р. командувач
і член Реввійськрад ряду армій і ф-нтів. З 1925 р. нарком військ, і мор. справ і голова
Реввійськради СРСР; з 1934 р. нарком оборони СРСР. З 1940 р. заступник голови
РНК С РС Р. У 1953— 60 pp. голова Президії ВР С РС Р. Член Політбюро (Пре­
зидії) ЦК КПРС у 1926— 60 pp. Входив у найближче політ, оточення И. Сталіна,
один з найбільш активних організаторів масових репресій 1930-х — поч. 50-х pp.
В О РО Ш И Л О В ГРА Д С ЬК А О П Е РА Ц ІЯ 1943 Р. (29.01— 18.02) — в-ськ
Півд.-Зах. ф-нту (генерал-полковник М. Ватутін) у Великій Вітчизняній війні. Мета —
розгромити угрупування супр-ника і визволити Донбас. У результаті В. о. в-ська
Півд.-Зах. ф-нту розгромили осн. сили супр-ника та, просунувшись на 120— 250 км,
визволили півн. частину Донбасу. Однак унаслідок поспішної підготовки до операції
(здійснювалась у ході наступу без операт. паузи) і відсутності необхідної переваги в
силах повністю вирішити завдання не вдалося.
В О Ю Ю Ч І С Т О Р О Н И — спільноти, що перебувають у стані війни одна з
одною і визнаються як такі міжнар. правом. Такими спільнотами є насамперед дер­
жави, що воюють між собою, коли у взаємовідносинах замість миру домінують
правила ведення війни. До В. с. належать також протиборчі сили нац.-визв. руху чи
громадянської війни. Принциповими є питання про визнання В. с. з боку третіх
держав або міжнар. співробітництва в цілому. Природно, ця проблема не виникає
щодо країн, які перебувають між собою у стані війни і є суб’єктами міжнар. права.
Вона набуває правового значення кожного разу стосовно повстанців і розв’язується
залежно від конкретних обставин. При цьому є відмінність між визнанням повсталої