Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 135

132
Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
сторони, яка домагається становлення окремої держави, і визнанням повсталих груп,
які домагаються контролю над чинним урядом. Питання про правовий статус по­
встанців, рівень їх міжнар. прав та обов'язків до і після визнання є предметом
широкого обговорювання.
ВРА НГЕЛЬ Петро Миколайович (1878— 1928) — барон, один з головних
керівників білого руху в громадянську війну, генерал-лейтенант (1918). У 1918—
19 рр, у Добровольчій армії і З С Півдня Росії, у 1920 р. головнокомандувач т. зв.
Рос. армії, при ньому створено «Уряд Півдня Росії». З 1920 р. емігрант. У 1924—
28 pp. організатор і голова антирад. Рос. загальновійськ. союзу (Р ЗВ С ).
ВРЕЦ ЬО Н А Євген (псевд. Волянський) (1905, за ін. даними 1907 — р. см.
невід.) — укр. військ, діяч, провідний член УВО та ОУН (з 1929). Н. у м. Винни­
ках біля Львова. За фахом інженер-хімік. З кін. 20-х pp. активний учасник укр.
націоналістичного руху в Галичині. Влітку 1931 р. підсудний у процесі над членами
ОУН М. Ласійчуком і В. Соляком, разом з якими готував напад на рад. консульство
у Львові у відповідь на більшовицькі репресії проти укр. інтелігенції у Наддніпр.
Україні. Був звільнений за браком доказів. З черв. 1934 р. редактор спорт.-виховно­
го тижневика «Готові», який видавався за ініціативою ОУН. У лип. 1934 — квіт.
1936 Р. ув’язнений у пол. концтаборі Береза Картузька. В 1938— 39 pp. входив до
складу Ген. штабу «Карп. Січі», брав участь у боях з угор. загарбниками. В 1942 р.
став одним з активних організаторів УПА. З лип. 1943 р. член УГВР, пізніше
президент Закорд. представництва УГВР.
В С Е В О Л О Д Я Р О С Л А В И Ч (1030— 93) — князь переясл. (1054— 76),
великий князь київ. (1076, 1078— 93). Син Ярослава Мудрого. Згідно з заповітом
батька отримав у володіння переясл. та ростово-суздал. землі. Разом з братами
Ізяславом та Святославом до 1073 р. спільно управляв Київ, державою. Брав участь
в укладенні «Правди Ярославичів», що була доповненням до «Руської Правди»
Ярослава Мудрого. Свою діяльність спрямовував на зміцнення влади великого князя
київ, та збереження єдності Київ. Русі. Підтримував добрі стосунки з церковною
ієрархією, заснував Києво-Видубицький монастир. В. Я. був високоосвіченою на той
час людиною, знав 5 іноземних мов. Після смерті його наступником у Переясл.
князівстві став старший син Володимир Мономах.
ВСЕСВІТНЯ Ф ЕД ЕРА Ц ІЯ ВЕТЕРА Н ІВ ВІЙ Н И (ВФ ВВ) — об’єднання
нац. організацій учасників і жертв війни. Рішення про створення ВФ ВВ прийняте в
1948 p., у 1950 р. перейменована в Міжнар. федерацію організацій колишніх фрон­
товиків, у 1951 р. затверджена суч. назва. Штаб-квартира ВФ ВВ у Парижі.
В Т О РГ Н Е Н Н Я — вступ збройних сил однієї або кількох держав сушею,
повітрям або морем на територію ін. держави без її згоди.