ВОИШЕЛК МІНДОВГОВИЧ( р. н. невід.— 1268, за ін. даними 1269)—
ВОЛИНЕЦЬ Ананій( 1894— 1939)— керівник укр. повстанського руху на Вінниччині. В 1917— 18 pp. комісар Гайсинського повіту. В. був одним з організаторів Вільного козацтва, учасник повстання проти гетьмана П. Скоропадського. З 1919 до кін. 1920 р. В. очолював партизанську боротьбу проти більшовиків у Гайсинському повіті. Видавав часопис « Повстанець ». З 1920 р. в еміграції у Польщі. Вбитий агентом НКВС.
ВОЛИНЯНИ— одне з літописних племен, яке впродовж 8— 10 ст. проживало на західноукр. землях, заселяючи територію іст. області Волині. Згадки про В. містяться у давньоруських літописах(« Повість минулих літ ») та іноземних хроніках(« Баварський анонім » 10 ст.). Писали про них і араб, мандрівники Аль- Масуді та Ібн-Якуб. Письмові джерела свідчать про існування на землях, заселених В., бл. 70 укріплених городищ. Головними центрами В. були Волинь, а згодом Володимир( Волинський). Є припущення, що волиняни утворили племінний союз і разом з душанами у більш ранніх джерелах згадуються під назвою дуліби. У 9— 10 ст. землі, заселені волинянами, увійшли до складу Київ, держави, а в період її розпаду тут утворилось окреме удільне князівство, яке згодом стало частиною Галицько-Волин. держави.
ВОЛКОНСЬКИЙ Сергій Григорович( 1788— 1865)— декабрист, князь, генерал-майор. Учасник Вітчизняної війни 1812 р. і закордонних походів. Член « Союзу благоденства » і Півд. т-ва, один з директорів Кам’ янської управи. Брав участь у нарадах декабристів у Києві йКам’ янці. Засуджений на 20 років каторги. З 1826 Р. на Нерчинських рудниках, у 1835— 56 pp. на поселенні в Іркутській
ВОЛОДИМИР МОНОМАХ( Володимир-Василій Всеволодович)( 1053—
128 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
Швеції йА н гл ії) і з їх допомогою відновити укр. державність. 12.10.1716 р. підступно схоплений рос. агентами в Гамбурзі. В 1716— 23 pp. в’ язень Петропавл. фортеці,
згодом засланий у Якутськ, де і помер. Дружина і діти В. довгийчас жили у Швеції.
ВОИШЕЛК МІНДОВГОВИЧ( р. н. невід.— 1268, за ін. даними 1269)—
великийкнязь лит.( з 1263). Після свого батька Міндовга передав престол Шварну Даниловичу, що був одружений з його сестрою. Прийняв православ’ я і пішов у монастир. У 1268 р.( за ін. даними 1269) убитий під час перебування в гостях у галицько-волин. князя Василька Романовича претендентом на лит. престол Левом Даниловичем.
ВОЛИНЕЦЬ Ананій( 1894— 1939)— керівник укр. повстанського руху на Вінниччині. В 1917— 18 pp. комісар Гайсинського повіту. В. був одним з організаторів Вільного козацтва, учасник повстання проти гетьмана П. Скоропадського. З 1919 до кін. 1920 р. В. очолював партизанську боротьбу проти більшовиків у Гайсинському повіті. Видавав часопис « Повстанець ». З 1920 р. в еміграції у Польщі. Вбитий агентом НКВС.
ВОЛИНЯНИ— одне з літописних племен, яке впродовж 8— 10 ст. проживало на західноукр. землях, заселяючи територію іст. області Волині. Згадки про В. містяться у давньоруських літописах(« Повість минулих літ ») та іноземних хроніках(« Баварський анонім » 10 ст.). Писали про них і араб, мандрівники Аль- Масуді та Ібн-Якуб. Письмові джерела свідчать про існування на землях, заселених В., бл. 70 укріплених городищ. Головними центрами В. були Волинь, а згодом Володимир( Волинський). Є припущення, що волиняни утворили племінний союз і разом з душанами у більш ранніх джерелах згадуються під назвою дуліби. У 9— 10 ст. землі, заселені волинянами, увійшли до складу Київ, держави, а в період її розпаду тут утворилось окреме удільне князівство, яке згодом стало частиною Галицько-Волин. держави.
ВОЛКОНСЬКИЙ Сергій Григорович( 1788— 1865)— декабрист, князь, генерал-майор. Учасник Вітчизняної війни 1812 р. і закордонних походів. Член « Союзу благоденства » і Півд. т-ва, один з директорів Кам’ янської управи. Брав участь у нарадах декабристів у Києві йКам’ янці. Засуджений на 20 років каторги. З 1826 Р. на Нерчинських рудниках, у 1835— 56 pp. на поселенні в Іркутській
губернії. У 1861 р. за кордоном зблизився з О. Герценом і М. Огарьовим.
ВОЛОДИМИР МОНОМАХ( Володимир-Василій Всеволодович)( 1053—
1125)— держ. і політ, діяч Київ. Русі, великий князь київ.( 1113— 25), воєначальник і письменник. Син Всеволода Ярославича і дочки візант. імператора Константина Мономаха. В 1078 р. його батько став великим князем київ., а він отримав у володіння Чернігів. З 1093 р. вів боротьбу проти половців та їх союзника Олега Святославича, якому змушений був віддати Чернігів( 1094). Князь жив у Переясл. землі, яка зазнавала найбільш спустошливих набігів кочівників. Виступав за припинення князівських усобиць і згуртування сил для відсічі половцям. Став ініціатором Любецького