Енциклопедичний довідник 127
В О Є Н Н О- С Т Р А Т Е Г ІЧ Н А РІВ Н О В А ГА— стан воєн, могутності держав, за якого жодна зі сторін не здатна досягти воєнно-політ, мети шляхом агресії. Забезпечується комплексом заходів, що проводяться в політ., військ., екон., соц. та ін. сферах держ. діяльності. Основою збереження В.-с. р. є паритет збройних сил держав.
В О Є Н Н О-С Т РА Т Е ГІЧ Н А СТ А БІЛ ЬНІСТ Ь— стан міждерж. відносин у воєн, сфері, який характеризується стійкістю до впливу дестабілізаційних чинників, відсутністю у сторін прагнення і можливостей для порушення встановлених відносин, а також підтриманням взаємоприйнятних рівнів озброєння, збройних сил та воєн, діяльності.
В О Є Н Н О- С Т РА Т Е ГІЧ Н И И П А РИ Т ЕТ— приблизне урівноваження бойових потенціалів супротивних сторін, держав, коаліцій.
В О З Н И И— судовий урядовець у Польщі, Литві, Україні до 19 ст. В Україні В. змінив староукр. урядовців— дітських і вижів— і був при всіх судах. В. вручав повідомлення до суду, підтримував контакти зі сторонами, оглядав місце злочину, жертв або постраждалих, виконував рішення суду в цив. справах та наглядав за порядком під час судового процесу.
В О ЇН И- ІН Т Е Р Н А Ц ІО Н А Л ІС Т И— військовослужбовці, що проходили службу в складі контингенту рад. в-ськ на території ін. країн( в Іспанії, Півн. Кореї, В’ єтнамі, на Кубі, в Анголі, Афганістані та ін.) і були там учасниками бойових дій. До В.-і. належать військовослужбовці М О, КДБ та М ВС колишнього С Р С Р, а також військовозобов’ язані, які були призвані на навч. збори з наступним направленням для проходження служби в складі рад. в-ськ, розміщених за кордоном. В.-і. мають правовий статус ветерана війни, відповідні посвідчення та нагрудні знаки. На них та членів їхніх сімей поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту »( 1993).
В О И Н А Р О В С Ь К И И Андрій( бл. 1681— 1740 або 1741)— укр. військ, і політ, діяч, небіж гетьмана І. Мазепи. Н. у м. Володимирі-Волинському. Освіту здобув у Києві та Дрездені. В 1700 р. жив при дворі саксон. курфюрста Августа II Фридерика. В 1706 р. гетьманський представник при царській похідній канцелярії у Гродно. Будучи із самого початку ознайомлений з політ, планами І. Мазепи, виконував таємні доручення гетьмана. 23.10.1708 р. В., прибувши в тодішню резиденцію І. Мазепи в Борзні, повідомив про початок наступу моск. в-ськ на Україну. Супроводив гетьмана і швед, короля Карла X II до Туреччини. Після смерті І. Мазепи поряд з П. Орликом і Д. Горленком претендував на гетьманство. Брав участь у виробленні « Виводу прав України » 1710 р. В 1710 р. їздив з дипломатичним дорученням П. Орлика у Крим, а в 1711— 12 pp. до Стамбула з місією від Карла XII. Жив в еміграції в Австрії, Швеції і Німеччині. Шляхом дипломатичних переговорів намагався створити коаліцію європ. держав( провідна роль у коаліції відводилась