Енциклопедичний довідник 117
4 укр. сімей. До кін. 1947 р. у місця, звідки було депортовано укр. населення, переселено бл. 14 тис. осіб пол. національності.
ВІСЛО-ОДЕРСЬКА ОП ЕРАЦ ІЯ 1945 р.( 12.01— 3.02)— в-ськ 1-го Білорус,( маршал Рад. Союзу Г. Жуков) і 1-го Укр.( маршал Рад. Союзу І. Конєв) ф-нтів за сприяння лівого крила 2-го Білорус,( маршал Рад. Союзу К. Рокоссовський) та правого крила 4-го Укр.( генерал армії І. Петров) ф-нтів; одна з найбільших операцій Великої Вітчизняної та Другої світової воєн. В операції брала участь 1-ша армія В-ська Польського. Мета— розгромити нім.-фаш. групу армій « А »( І. Гарпе, з 26.01— « Центр », Ф. Шернер), завершити визволення Польщі та забезпечити вигідні умови для удару по Берліну. Почавши наступ з 3 плацдармів( 1-й Білорус, ф-нт з магнушевського та пулавського, 1-йУкр.— із сандомирського), рад. в-ська на 1-му етапі( 12— 17.01) прорвали оборону супр-ника на 500-км ф-нті на глибину 100— 150 км і розгромили головні сили ворожого угруповання; на 2-му етапі( 18.01— 3.02) у ході переслідування супр-ника розгромили його операт. резерви, оволоділи Сілезьким промисловим р-ном, захопили плацдарми на р. Одер та зайняли вигідне положення для наступу на Берлін.
ВІТОВСЬКИИ Дмитро Дмитрович( 1887— 1919)— держ. секретар військ, справ в уряді ЗУН Р( 1918— 19), полковник. Н. 8.11.1887 р. у с. Медуха поблизу м. Галича( тепер Ів.-Франк. обл.). Закінчив гімназію в м. Станіславі. Навчався на юрид. ф-ті Львів, ун-ту, у 1910 р. відрахований за участь в антиурядових виступах. Вищу юрид. освіту здобув у Краків, ун-ті. На поч. Першої світової війни вступив до Легіону УСС. У 1914— 15 pp. командував сотнею, пізніше куренем УСС. Взимку 1916 р. відкликано з ф-нту і відправлено на Волинь ковельським комісаром для набору поповнення. Після Лютневої революції в Росії йутворення УЦР повернувся до Легіону УСС. У жовт. 1918 р. увійшов до складу Центрального військ, комітету, якийготував повстання в Галичині. Очолив Укр. військ, ген. комісаріат, якийорганізував і провів Листопадове повстання 1918 р. у Львові і передав усю повноту влади в Галичині Укр. нац. раді ЗУ Н Р— ЗОУ Н Р. У листоп. 1918 р.— командувач З С ЗУН Р. 9.11.1918 Р. призначений держ. секретарем військ, справ у складі уряду ЗУН Р. Активно працював над розбудовою З С ЗУН Р— УГА. Видав декілька наказів, створив 12 військ, округів, увів текст військ, присяги, однострій та військ, відзнаки. З його ініціативи 3.12.1918 р. делегація ЗУН Р підписала угоду про військ, союз із УНР. Заходами В. УГА була докорінно реорганізована і перетворена в суч. ЗС. Входив до складу делегації УНР, яка брала участь у Паризькій мирній конференції 1919— 20 pp. Загинув 4.08.1919 р. в авіакатастрофі під Ратибором( Сілезія). Похований у Берліні на цвинтарі Гугенотів.
ВІТОВТ( Вітаутас)( 1350— 1430)— великий князь лит.( 1392— 1420), син Кейстута. В 1370— 76 pp. брав участь у походах проти Тевтон, ордену, а 1372 р. на Москву. Виступав проти умов Кревської унії 1385 p., боровся за політ, незалежність