Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 95
Термін «бродник» походить швидше за все від Імев-
нйка «брід» й утвореного від нього дієслова «бродити».
Французький мовознавець-славіст Е. Лозован довів, що
суфікс -ник у цьому слові означає професію, а не місце
проживання. Він встановив, що з XI ст. у ряді західноєвро
пейських мов з ’являються поняття, тотожні давньорусько
му «бродник» і завжди з тотожним значенням: той, що до
лає броди, або керманич поромів, човнів та ін.
Виходить, що бродники жили на річках, які були шля
хами торгівлі й воєнних походів. Такі річки були небез
печними для човнів, бо мали перешкоди: пороги, мілини,
бистрини тощо. Тому купці й інші переїж дж і потребували
допомоги місцевих жителів, що правили їм за лоцманів,
були знавцями небезпечних місць на воді.
Щ оправда, визначення бродників як людей, котрі мали
мирну професію лоцманів, неначе суперечить повідомлен
ням дж ерел, що описують їх войовничими. Д умаєм о, повне
небезпек життя в Подунав’ї змусило місцеве населення бу
дувати захисні укріплення, зводити фортеці й опановувати
навички для війни. З часом серед бродників утворились
постійні, а потім і професійні військові загони, що були
здатні захистити свою землю й навіть виступати в ролі
найманої сили. Наприклад, Никонівський літопис під
1146 р. сповіщає, що на допомогу чернігівському князе
ві Святославу проти київського — Ізяслава прийшло
14 000 бродників. Навіть якщо це число й перебільшене,
все одно доводиться визнати, що бродники являли собою
чималу силу. У переліку учасників однієї з найбільших
битв не Русі XIII ст.— Липицькій 1216 р. між новгород
ським і володимиро-суздальським князями — бродники на
зиваються поряд з великими військовими контингентами
муромців і городчан.
Хоча дж ерела, в основному, обмежують землю бродни
ків нижнім Подунав’ям, є підстави вважати, що вони жили
на більш широкому просторі — в межиріччі Дністра й Д у
наю. Вітчизняні дж ерела знають бродників і під ім’ям бер-
ладників. Розповіді літописів про берладську вольницю
дозволяють, здається, зрозуміти мотиви, якими керувалося
багато людей, котрі йшли жити до пониззя Дунаю.
Першим берладникок у літописах виступає вже знайо
мий читачеві Іван Ростиславич. Після того як він вибрався
з оточеного Володимирком Галича й подався на Дунай, до
нього міцно пристало прізвисько «Берладник». Історики
один час були переконані, що той Іван дійсно княжив у не
великому місті Берладі, що стоїть на однойменній річці,
93