Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 80

милася з братом абатиси. Ним виявився знаменитий гер­ манський імператор Генріх IV. Немолодий вже Генріх — на той час він просидів на імператорському троні більше ЗО років — не на жарт за­ хопився юною русинкою. Настільки, що вирішив одружи­ тися з нею після смерті своєї дружини Берти, яка сталася в грудні 1087 р. Наступного року відбулися заручини. Влітку 1089 р. у величезному й пишному соборі м. Кельна Генріх IV урочисто обвінчався з Євпраксією. При корона­ ції вона одержала католицьке ім’я Адельгейди — напевне, на честь сестри імператора, кведлінбурзької абатиси. Генріх IV увійшов до історії як жорстока й зрадлива людина, холоднокровний убивця й великий розпусник. То­ му більшість вчених не йме віри розповідям середньовіч­ них германських хронік про раптову й шалену пристрасть, що спалахнула в серці старіючого імператора. Мовляв, ним, як і завжди в перебігу тривалої політичної кар’єри, керували тверезі розрахунки. Дальший розвиток подій наче підтверджує такі міркування істориків. Якщо Генріх IV і сподівався на допомогу Русі в бо­ ротьбі проти повсталих васалів і самого римського папи, то його надіям не судилося збутися. Батько Євпраксії, ве­ ликий князь київський Всеволод, несподівано для імпера­ тора не підтримав його в антипапських.підступах. Надісла­ не Генріхом IV до Києва посольство повернулося ні з чим. А київський митрополит Іоанн взагалі гостро засудив шлюб Євпраксії з імператором. Мабуть, глава давньоруської церкви виходив при тому з наміру Генріха IV об’єднати католицьку церкву з православною, щоб дошкулити рим­ ському папі, поставити того під зверхність константино­ польського патріарха й, кінець кінцем, усунути з престолу. Але ж тоді в Константинополі імператор з патріархом не бажали об’єднувати церкви. Зрозуміло, що надісланий звідти на Русь грек-митрополит виконував волю своїх кон­ стантинопольських патронів. Отож надіям Генріха IV на допомогу Русі проти папи й у справі замирення васалів не судилося виправдатися. Можливо, ця прикра політична невдача вплинула на став­ лення запального й віроломного імператора до молодої дружини. Більш імовірним здається нам, що далася взна­ ки повна несхожість, навіть протилежність характерів по­ дружжя. Генріх IV почав брутально ставитися до Євпрак­ сії, примушував брати участь у розпусних оргіях секти ніколаїтів, до якої сам належав. Євпраксія швидко знена­ виділа жорстокого мужа, не приховуючи цього. У відпо­ 78