Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 67
Русі вже не було: князя ховали звичайні попи, що співали
належні при тому молитви. А наступного, 1055 р. на Русі
вже перебував новий митрополит, грек за походженням,
Єфрем.
Перш ніж відповісти на питання — що сталося з Іла-
ріоном по втраті ним митрополичої кафедри? — варто ки
нути погляд на наукову творчість цієї людини, що, мов слі
пуча комета, освітила небосхил давньоруської культури й
книжності.
Іларіон прославився, насамперед, як автор видатної
Історико-філософської праці, рівних якій не було на Русі.
Маємо на увазі його «Слово про закон і благодать», де він
стверджував рівність між всіма народами землі, виклав
патріотичну концепцію всесвітньої історії, в якій почесне
місце відводилося Київській Русі. Іларіон пророкував ве
лике майбутнє Давньоруській держ аві, її працьовитому та
мужньому народові. Він оспівав героїчне минуле Русі, від
бив пошуки й прагнення передової частини сучасного йому
давньоруського суспільства. Д еякі вчені вважають, що
«Слово» було написане й виголошене Іларіоном перед кня
зем Ярославом, його родиною й двором у Софійському
соборі. Найімовірніше, те трапилося при урочистому освя
ченні галовного на Русі митрополичого храму. Останнім
часом встановлено, Що Софійський собор був збудований,
розписаний фресками і. освячений до 1032 р., що дозволяє
вважати часом створення «Слова про закон і благодать»
кінець 20-х — початок 30-х рр. XI ст.
Творчість Іларіона не обмежилася написанням «Слова
про закон і благодать». Сучасні літописознавці слушно
вбачають у ньому одного з перших — найшвидше, першо
го! —* літописців, котрий започаткував вітчизняну історіо
графію. Встановлено, що першим літописом на Русі був
створений у Києві між 1037 і 1039 рр. Найдавніший ізвод.
Але далі літописна справа перервалася більше ніж на три
десятиріччя — аж до появи Печерського ізводу 1073 р. Цей
розрив літописної традиції звичайно пояснюють бороть
бою за заміщення митрополичої кафедри в 40— 50-х рр.,
в якій довелось взяти участь й Іларіонові.
На початку нашого століття літописознавці О. Ш ахма
тов та І. Ж данов виявили ідейну та стилістичну близькість
між «Словом про закон і благодать» Іларіона й Найдавні
шим ізводом 1037— 1039 рр. Поступово вчені віднайшли й-
текстуальні збіги між цими творами. П одібне означає лише
те, що автором обох праць могла бути та сама людина —
Іларіон. Принаймні, якась частина Найдавнішого ізводу
З 3-176
65