ІЛАРІО Н КИЇВСЬКИЙ
Однією з найвизначніших постатей суспільно-політичного, культурного й церковного життя Київської Русі XI ст. був знаменитий письменник і оратор, історик і філософ, перший руського походження глава( митрополит) церкви Іларіон. Доводиться з жалем констатувати, що історики майже нічого не змогли дізнатися про життєвий шлях цієї людини. Навіть роки її народження й смерті залишилися невідомими.
З « Повісті временних літ » знаємо, що Іларіон був пресвітером( старшим священиком) палацової церкви на честь Апостолів у князівській заміській резиденції— с. Берестовому поруч із Печерським монастирем. Нестор пояснює, чому Ярослав Мудрий спинив свій вибір саме на цьому священикові, коли вирішив поставити на Русі митрополита. Адже звичайно митрополити надсилались на Русь із Константинополя, від глави вселенської православної церкви— патріарха. Літописець зауважує, що Ярослав опікувався попами, серед яких виділяв Іларіона, людину благосну, книжну і постника. Він видався князеві найбільш підхожим для відповідальної ролі глави Руської церкви.
Нестор подав дорогоцінну для вдумливого історика деталь, яка допомагає пролити світло на дальшу долю героя цього нарису вже після того, коли він перестав бути митрополитом: « Приходив Іларіон з Берестового на пагорбок, де тепер стоїть старий монастир Печерський, і там молився, бо був там ліс великий. Викопав він печерку малу, у два сажені, й, приходячн з Б? рестового, відспівував там « години » й молився Богові таємно. Потім Бог підказав князеві думку поставити його митрополитом у церкві святої Софії, а печерка ця так і залишилась ». Запам’ ятаймо, читачу, цю печерку.
Іларіон входив до кола найближчих радників князя Ярослава, про що, зокрема, свідчить одна з найдавніших, пам’ яток руського права, « Устав князя Володимира », де записано, як Ярослав разом з митрополитом Іларіоном пристосував візантійське церковне право до умов і потреб релігійного буття Давньоруської держави. При всьому цьому залишаються неясними обставини призначення Іларіона на митрополичу кафедру Київської Русі. Ту кафедру раніше посідали виключно посланці константинопольського патріарха, греки за етнічною приналежністю. Самочинно поставивши митрополитом русина Іларіона, князь Яро
62