З ім ’ ям Ярослава Володимировича пов ’ язаний і неба * чений доти розквіт давньоруської культури й наукових знань . Його можна з повним правом назвати фундатором книжності й вченості на Русі . Літописець Нестор з великою шаною та гордістю пише , що князь « до книжок виявляв завзяття , часто читаючи їх і вночі , і вдень . І зібрав книгописців силу , що перекладали з грецької на слов ’ янську мову . І написали вони багато книжок ... Цей ж е ( Ярослав .— Авт .) засіяв книжними словами серця віруючих людей , а ми пожинаємо , вчення одержуючи книжне ».
Як встановлено наукою , більшість тих , перекладених з грецької та інших іноземних мов , книжок були церковними , богослужебними . Поряд з ними поширювались на Русі вчені трактати з історії , філософії , права , природничих наук . Книжкові майстерні були створені як у Києві , так і в інших містах Русі : Новгороді Великому , Чернігові , Полоцьку . Не дивно тому , що саме за Ярослава й , певно , за його ініціативою в Києві в 1037 — 1039 рр . було створено перший літописний звід . Вчені називають його Найдавнішим . Так розпочалася писана історія давньоруського народу .
Найдавніший звід ліг у підвалини наступних літописів — київських і новгородських . Сліди того літопису відшукані академіком О . Шахматовим у Несторовій « Повісті временних літ » та в Новгородському першому літописі старшого й молодшого ізводів . На давньоруських землях тоді виникло багато шкіл , у яких дітей навчали грамоті . Д « хто з істориків припускає , що в Києві , напевне , при монастирях існували й навчальні заклади вищого типу , де студіювали історію , літературу , богослов ’ я , природничі науки .
Високий злет давньоруської культури й книжності в роки князювання Ярослава оспівується Нестором у таких словах : « Великою буває користь від навчання книжного . Це — річки , що напоюють всесвіт , це — джерела мудрості . Адже у книжках глибина невимірна , ними ми втішаємось у журбі . Якщо сумлінно пошукати в книжках , то знайдеш велику користь для своєї душі ». Можливо , саме ці слова , та й уся загалом розповідь літописців про любов Ярослава до вченості та мудрості , дали привід прийдешнім поколінням наректи його Мудрим .
Проспівавши панегірик книжкам і книжковій мудрості , Нестор далі вмістив слова , над якими досі ламає голови не одне покоління вчених і любителів старовини : « Ярослав ж е цей , як ми сказали , любив книжки й , багато їх переписавши , поклав до церкви святої Софії ». Ц е книго-
59