Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 60
В ідтоді печенізькі орди назавж ди залишили руське пору-
біж жя.
У перебігу виснажливої боротьби з хижими печенізьки
ми ханами Ярослав зміцнював південні кордони Русі. Він
продовжив справу свого батька Володимира, що збудував
на рубеж ах із степом величезні й довгі, у багато сотень
верст, земляні вали з укріпленими фортецями на них, про
звані в народі «ЗміЛовими валами». Ярославу довелось
збудувати захисну лінію вздовж Росі.
Усунення печенізької загрози дозволило Ярославу зосе
редитися на внутрішніх справах. Давньоруський уряд тоді
багато зробив для утвердження Києва в ролі політичного
осередку країни. Князь виступив ініціатором упорядкуван
ня законодавства. В роки його правління в Києві було
створено перше писане зведення законів Київської Русі —
Руську Правду. Ярослав розбудував Київ, прикрасив його
величними спорудами. «Повість временних літ», на жаль,
лише в найзагальніших рисах розповідає про цей бік діяль
ності князя: «Заклав Ярослав місто велике, у якого нині
Золоті ворота, заклав і церкву святої Софії, митрополію,
і далі церкву святої Богородиці Благовіщення на Золотих
воротах, потім монастирі святого Георгія і святої Ірини».
Головну споруду Києва часів Ярослава Нестор якщо й
згадав («заклав Ярослав місто велике...»), то у завуальо
ваній формі. М іж тим це були величезні укріплення «міста
Ярослава», циклопічні земляні вали висотою більше ніж
25 метрів, на яких стояли міцні дубові стіни й могутні баш
ти. Досить сказати,, що обнесена валами територія «міста
Ярослава» у сім разів перевищувала за площею «місто В о
лодимира» — своєрідний київський кремль кінця X — по
чатку XI ст.
Коли спробувати уявою історика відтворити неповтор
ний образ Києва часів Ярослава Мудрого, то перед нами
постане величне місто з прекрасними будовами: пишними
княжими палацами, просторими боярськими хоромами,
чепурними будинками городян, над якими височіли роз
кішні храми — Десятинна церква, Софійський собор, мо
настирі Георгія та Ірини, церква Василія та ін. Стольний
град Русі був оточений велетенськими укріпленнями, у яких
було прорізано кілька вражаючих уяву воріт: Золоті
з церквою Богородиці на вершечку, а також Софійські,
Лядські, Печерські. Слава Києва тієї пори лунала не лише
на Русі, а й на Заході. Знаменитий германський хроніст
XI ст. Адам Бременський назвав Київ окрасою Русі й на
віть суперником самого Константинополя.
88