никами знову тікати до Новгорода Великого . А Святополк із Болеславом польським увійшли до Києва . Здавалося , колесо воєнної фортуни зробило повний оберт назад і Ярославу в сорок років доведеться починати життя спочатку . Та новгородський князь не занепав духом .
Обставини на півдні Русі в останні місяці 1018 р . складалися на користь новгородського вигнанця . Святополк полаявся з тестем , і Болеслав з військом подався до Польщі . А в той час Ярослав спішно збирався з силами у Новгороді , жителі якого знову підтрилали князя , вважаючи своїм . Вже взимку 1018 / 19 р ., нотує « Повість временних літ », « пішов Ярослав на Святополка , і втік Святополк до печенігів ».
Навесні 1019 р . Святополк з дружиною й багатолюдною печенізькою ордою здійснив свій останній похід на Київ . « Ярослав зібрав силу воїнів і пішов йому назустріч ,— пише Нестор .— На сході сонця зійшлись супротивники , і бій був жорстокий , якого ще не бувало на Русі . І , за руки хапаючи один одного , рубались і сходились тричі , так , що низинами кров текла . І надвечір взяв гору Ярослав , а Святополк побіг ». Незабаром потому невдачливий претендент на престол загинув , не знати й де . « Ярослав ж е ,— урочисто підсумував свою розповідь літописець ,— сів у Києві , потрудившись із дружиною своєю , показавши перемогу й труд великий ». Та справжня державна праця князя лише розпочиналася .
Русь була страшенно розорена чотирирічною братовбивчою війною . П ід час жорстокої боротьби між нащадками Володимира Київ дуж е потерпів від великої пожежі , був розграбований польським військом . Ярославу довелось зосередити зусилля на відбудові країни й стольного града Русі . Владнавши миром справу з братом Мстиславом , що отаборився в Чернігові , й приборкавши племінника Брячислава , котрий сидів у Полоцьку , київськкй князь спершу зміцнює західні рубежі Руської землі . Він відвойовує у польських феодалів загарбані було Болеславом Хоробрим західні землі , дає одкоша агресивним ятвязьким князькам .
Ярославу належить честь остаточного розгрому печенізьких орд . 1036 р . печеніги обступили Київ , і князь дав генеральну битву ворогові . « Повість временних літ » з торжеством пише : « Була січа жорстока , і ледве надвечір узяв гору Ярослав . І побігли печеніги в різні боки , і не знали ; куди бігти . Одні , тікаючи , тонули в Сетомлі , інші в інших річках , а ще інші бігають , невідомо де , до нинішнього дня ».
57