Він ж е відповів : « Ось він вам !» Ці слова вписані до « По * вісті временних літ » під 970 р .
З життєпису Ольги читачеві відомо , що княгиня ж орстоко помстилася над древлянами за вбивство свого чоловіка Ігоря . Слід гадати , що нею був страчений і верховний древлянський князь Мал . Ще на початку нашого століття було висунуто дотепну гіпотезу , згідно з якою згаданий « Повістю временних літ » Малк Любечанин і був отим древлянським князем Малом . У цьому випадку Малуша виявляється древлянською княжною . Тоді стає зрозумілим , чому владна Ольга довірила їй відповідальну посаду ключниці при князівському дворі , по суті , управительки .
Володимир не був рівнею своїм братам Ярополкові й Олегу , народженим від Святославової княгині , не відомої нам із джерел на ім ’ я . Певно , незважаючи на юний вік — навряд чи йому 970 р . було більше десяти літ ,— княжич відчував свою неповноцінність у порівнянні з братами . А , можливо , й несправедливість долі чи язичницьких богів ,— хіба він винний , що його мати не жила в князівських палатах у Києві ? Мабуть , вже тоді в дитячому серці Володимира зародилося бажання довести і батькові , і братам , і всьому світові , що він народжений князювати й сидіти на київському золотому престолі ... Втім ніхто не знає і вже не дізнається про мрії та сподівання малого хлопця у князівському одязі , що сидів у теремі на березі похмурого озера Ільмень за спиною багатомудрого дядька Добрині й кількох десятків батькових дружинників . І сидів він у Новгороді довгих сім років .
Найімовірніше , Володимир просидів би у малопочесному в ті роки новгородському князівському кріслі набагато довше : адж е Ярополк і Олег були теж дуж е молоді — перший мав на кілька років більше від Володимира , а другий був чи не молодшим від нього . 972 р . потрапив у влаштовану печенігами засідку й загинув їхній батько Святослав . Перед смертю він посадив своїм намісником у Києві старшого сина Ярополка . Коли батько наклав головою , той , цриродно , залишився сидіти на київському столі . Однак ні Олег , ні Володимир , ні бояри , ні Народ зовсім не бачили в Ярополку справжнього великого князя , яким був видатний воїн та державний діяч Святослав . П ід ’ южуваний своїми дружинниками , хлопчик блег перестав визнавати владу старшого 6paTa * j8ŻZ . -pv-дійшло до відкритої війни між ними . Ярополк , якого постійно настроював проти брата Свенельд , пішов з військом у Древлянську землю , в головному місті якої , Овручі , тоді княжив Олег .
48