Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 49
димира Красне Сонечко, записані сам е в Оленецькому
краю.
Князь Красне Сонечко — то реальна історична особа,
уславлений київський володар Володимир Святославич,
який правив на Русі з 978 до 1016 р. Билини, що відтво
рюють історичну дійсність хіба що в узагальнено-романти-
зованому, а часто й казковому вигляді, в піднесених тонах
оспівують прекрасну юність Давньоруської держави. На
чолі її стоїть ласкавий до підданих і суворий до ворогів
Русі князь Володимир, й о г о оточують радники-бояри та
грізні витязі-богатирі. Всі вони бенкетують а князем у його
пишних палатах. В інший час богатирі їздять у «чистому
полі», несуть служ бу на «заставі богатирській», даючи від
січ ворогам. П ід їхнім надійним захистом трудяться орачі
й скотарі, ремісники й промисловики, увесь давньоруський
народ.
Та життя було набагато складнішим і різноманітнішим,
ніж воно малюється співцями билин. Зрозум іла річ, князь
Володимир не стільки бенкетував з боярами та богатиря
ми, скільки безупинно воював з ворогами рідної землі.
Що ж стосується самих бенкетів, то вони дійсно час від
часу відбувалися в ту далеку пору. Учта князя з дружиною
належала до міцних і тривалих пережитків родового ладу,
з якого виростала молода держ ава. Крім того, князівські
бенкети, на які запрошувалось чимало й простого люду,
були своєрідним, але дуж е дійовим засобом вербування
нових воїнів до княжої дружини. А дж е вона постійно по
требувала поповнення, бо танула, зазнаючи втрат, у май
ж е безперервних війнах проти степових кочовиків та інших
неприятелів...
Вченим не відомо, коли народився Володимир. Він на
лежав до синів київського князя Святослава, але був на
роджений поза шлюбом. Історики дізналися про це випад
ково, з розповіді «Повісті временних літ» про запрошення
дітей Святослава Ігоровича на князювання до Новгорода
Великого. Тоді до Києва «прийшли новгородці,— пише
Нестор,— просячи собі князя: «Якщо не підете до нас, то
самі добудемо собі князя». І мовив їм Святослав: «А хто б
пішов до вас?» І відмовились Ярополк і Олег (законні си
ни.— Авт.). І порадив Добриня: «Просіть Володимира!»
Володимир ж е був від Малуші, ключниці Ольжиної. Ма-
луша ж була сестрою Добрині; батьком їм був Малк Лю-
бечанин, і доводився Добриня дядьком Володимирові.
І сказали новгородці Святославу: «Дай нам Володимира».
47