Іоанном Цимісхієм у Доростолі. Розпочалася багатоденна облога міста греками.
Святослав не бажав пасивно сидіти за стінами Доростола й часто здійснював вилазки, які перетворювалися на справжні битви. Відомий читачеві Лев Диякон так описує одну з вилазок: « На другий день тавроскіфи( так візантійці часом називали русичів.— Авт.) вийшли з міста й вишикувались на рівнині, захищені кольчугами й щитами, що доходили до самих ніг. Вийшли з табору й ромеї( візантійці вважалися нащадками римлян.— Авт.), також надійно прикриті панцирями. Обидві сторони хоробро бились, наперемінки тіснячи одна одну, й було неясно, хто переможе ».
Сили обложених танули, в Доростолі почався голод. Наприкінці липня 971 р. Святослав дав генеральну битву Іоанну Цимісхію. Спочатку русичі примусили відступити візантійську піхоту, але важкоозброєна кіннота імператора врятувала справу. Воїнам довелося повернутися до Доростола. Становище Святослава було важким. Він, мабуть, уперше в житті погодився на мирні переговори. Слід гадати, Іоанн Цимісхій зневірився в можливості здобути штурмом місто, тому охоче розпочав перетрактації з київ-, ським князем.
Було підписано мир, досить почесний для Русі, коли зважити, що війну вона програла. Святославу довелося здати Цимісхію Доростол і повернути полонених. Він відмовився від завойованих земель у Подунав’ ї й від ведення воєнних дій там, а також у Криму, зобов’ язався надавати допомогу Візантії проти арабів. У договорі не було й мови про виплату Візантією данини. За все те імператор мав випустити руське військо з Доростола із зброєю й навіть надати йому продовольство на зворотний шлях. Лев Диякон повідомив, що додому зі Святославом пішло 22 тис. воїнів( якщо ця цифра й перебільшена, то не набагато).
Та навіть переможеного, Візантія боялася Святослава. Тому імператор послав до печенігів свого дипломата Феофіла, і той за великі гроші найняв одного з ханів, щоб напав зненацька на виснажене київське військо. « Повість временних літ » коротко і з гіркотою констатувала загибель свого улюбленця: « Коли настала весна( 962 р.— Авт.), відправився Святослав до порогів. І напав на нього Куря, хан печенізький, і вбили Святослава, і взяли голову його, і зробили чашу з черепа, окувавши його, і пили з нього ». Так зійшов зі світу останній князь дружинної Русі.
Зі смертю Святослава закінчилася ціла доба в історії Київської Русі. Д оба, коли майже всі завдання зовнішньої
4В