Цього ж разу Святослав розумів , що з таким військом йому не здолати багатотисячні візантійські легіони . Тому він веде до Пониззя Дун | ю величезне народне ополчення у кілька десятків тисяч чоловік . Воно склало ударну силу його війська : адже ці « пішці » набагато перевищували чисельно рицарську кінноту Святослава . Давньоруське військо було добре озброєне — воїни мали мечі , бойові сокири , довгі списи й легкі дротики , ратників захищали кольчуги , шоломи й великі , на зріст людини , щити .
Святослав двічі ходив у походи проти Візантії . Про бойові дії 968 р . відомо порівняно мало . Візантійські історики обминули цю вдалу для Русі кампанію , зосередивши увагу на другому поході , що приніс Святославу зрештою невдачу . Нестор сповіщає про перший дунайський похід київського князя таке : « Пішов Святослав на Дунай на болгар . І бились обидві сторони , і переміг Святослав болгар , і здобув міст їх 80 на Дунаї , й сів княжити там у Переяславці , беручи данину з греків ».
Важко конкретно пояснити мету й причини цієї війни , експедиції київського володаря до Подунав ’ я . З візантійських джерел X ст . довідуємось , що , коли 966 р . спалахнула війна поміж Візантією та Болгарією , імператор Никифор Фока попросив допомоги у Святослава . Той погодився оруж ; но допомогти грекам , тому що мав щодо Болгарії власні плани . Адже тодішня верхівка Болгарського царства вороже ставилася до Русі . Одне з давньоруських джерел , відоме історикові XVIII ст . В . Татіщеву , відзначило , що Святослав пішов проти Болгарії за те , що її уряд надавав підтримку хозарам . Більш реальною здається думка , що Болгарія заважала руській торгівлі у Подунав ’ ї . Крім того , не слід скидати з рахунку й давнє намагання Русі пробитися до життєво важливого для неї Чорного моря .
У перший болгарський похід Святослав повів , як мовилось , не лише дружинників , професійних воїнів , а й надзвичайно численних ополченців . Він легко переміг болгарське військо . За свідченням Лева Диякона , коли князь з військом з ’ явився у гирлі Дунаю , болгарський цар виставив проти нього потужну фалангу воїнів , але русичі вистрибнули з човнів , виставили великі щити , добули мечі й винищили майже всю ворожу рать . Та , розбивши болгарське військо , київський князь і не подумав забиратися геть із Подунав ’ я , на що так розраховували візантійські політики . Він отаборився у Переяславці на Дунаї .
Згідно зі свідченням « Повісті временних літ », Святослав начебто заявив : « Не любо мені сидіти в Києві , хочу
43