Однак з Хозарським каганатом ще не було покінчено. Він продовжував зазіхати на руські володіння й знову вступив у спілку з Візантією й печенізьким союзом племен. 968 р. Святослав перебував у Дунайській Болгарії, коли зненацька печеніги напали на Київ. Печенізьких ханів підбурили проти Русі й, мабуть, підкупили Візантія й Хозарія. Стрімким кінним маршем Святослав кинувся до Києва, розбив і відігнав печенізькі орди. А потім твердо вирішив звільнити Русь від небезпеки з боку підступних хозарів.
968 р. стався другий, вирішальний похід руських полків проти Хозарії. Давньоруські літописці нічого не пишуть про нього. Історики гадають: так сталося тому, що Нестор та його новгородський колега зосередили увагу на особі Святослава, котрий цього разу доручив командування комусь із своїх досвідчених воєвод.
Науці стало відомо про воєнну експедицію Русі проти Хозарії з твору вже відомого читачеві араба Ібн Хаукаля. 358 р. за мусульманським літочисленням хіджрою( 968 / 69 р. н. е.) він побував на південному узбережжі Каспійського моря. Там, у місті Джурджан, зустрівся з силою біженців з Хозарії. Вони розповіли йому про нищівну поразку, якої зазнав каган від руського війська. Обидві столиці Хозарії( стара— Семендер і нова— Ітіль) були зруйновані й спалені русами, населення почасти загинуло, почасти розбіглося хто куди. Є й свідоцтва інших арабських авторів, з яких виходить, що Хозарський каганат відтоді перестав існувати.
І все ж таки не Хозарія була головним ворогом київського князя й очолюваної ним держави. Його основним суперником став імператор Візантії. Життєві інтереси Київської Русі владно диктували руському володареві невідворотність двобою з тодішнім « грецьким царем » Никифором Фокою. Гадаємо, що Святославові навіть хотілося помірятися силою з найкращим військом тогочасного світу— грецьким, яке складалося з важкоозброєної піхоти й закутої в залізо кіннотц.
Святослав зовсім не був відчайдушним і хвацьким шибайголовою, яким уявляють його й досі деякі історики. Він тверезо підійшов до підготовки війни з Візантією. Насамперед удався до нечуваного раніше на Русі способу комплектування війська. Адже кампанії проти волзьких болгар, печенігів і хозар київський князь проводив невеликими силами, використовуючи власну бойову дружину й, напевне, вагони своїх бояр. Дії кінноти вдало поєднувались з маневрами посаджених на ладді воїнів.
42