Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 44

Однак з Хозарським каганатом ще не було покінчено . Він продовжував зазіхати на руські володіння й знову вступив у спілку з Візантією й печенізьким союзом племен . 968 р . Святослав перебував у Дунайській Болгарії , коли зненацька печеніги напали на Київ . Печенізьких ханів підбурили проти Русі й , мабуть , підкупили Візантія й Хозарія . Стрімким кінним маршем Святослав кинувся до Києва , розбив і відігнав печенізькі орди . А потім твердо вирішив звільнити Русь від небезпеки з боку підступних хозарів .
968 р . стався другий , вирішальний похід руських полків проти Хозарії . Давньоруські літописці нічого не пишуть про нього . Історики гадають : так сталося тому , що Нестор та його новгородський колега зосередили увагу на особі Святослава , котрий цього разу доручив командування комусь із своїх досвідчених воєвод .
Науці стало відомо про воєнну експедицію Русі проти Хозарії з твору вже відомого читачеві араба Ібн Хаукаля . 358 р . за мусульманським літочисленням хіджрою ( 968 / 69 р . н . е .) він побував на південному узбережжі Каспійського моря . Там , у місті Джурджан , зустрівся з силою біженців з Хозарії . Вони розповіли йому про нищівну поразку , якої зазнав каган від руського війська . Обидві столиці Хозарії ( стара — Семендер і нова — Ітіль ) були зруйновані й спалені русами , населення почасти загинуло , почасти розбіглося хто куди . Є й свідоцтва інших арабських авторів , з яких виходить , що Хозарський каганат відтоді перестав існувати .
І все ж таки не Хозарія була головним ворогом київського князя й очолюваної ним держави . Його основним суперником став імператор Візантії . Життєві інтереси Київської Русі владно диктували руському володареві невідворотність двобою з тодішнім « грецьким царем » Никифором Фокою . Гадаємо , що Святославові навіть хотілося помірятися силою з найкращим військом тогочасного світу — грецьким , яке складалося з важкоозброєної піхоти й закутої в залізо кіннотц .
Святослав зовсім не був відчайдушним і хвацьким шибайголовою , яким уявляють його й досі деякі історики . Він тверезо підійшов до підготовки війни з Візантією . Насамперед удався до нечуваного раніше на Русі способу комплектування війська . Адже кампанії проти волзьких болгар , печенігів і хозар київський князь проводив невеликими силами , використовуючи власну бойову дружину й , напевне , вагони своїх бояр . Дії кінноти вдало поєднувались з маневрами посаджених на ладді воїнів .
42